ВІРНО vs. ПРАВИЛЬНО: або звідки мовна безграмотність українців

[kovpack]

Не втримався, щоб не залишити коментар щодо того, як це слово вживають сьогодні на радіо, телебаченні, а часом і в газетах! Слово "ВІРНО" в українській мові ніколи не мало значення "правильно"! У слова "вірно" є два значення, які подані у Словнику Грінченка, а саме: 1) віддано; 2) щиро. Ніколи не чув ні від своїх дідів чи бабусь, ба навіть від

Comments

[maksymus]

«Не бійтесь заглядати у словник...» Як вірно сказано! Грінченко - вірний: 2) истинный, дѣйствительный.

Це не в СУМ-і з’явилося. Перший після Грінченка нормальний словник української мови Калиновича (1948) також подає вірний у зн. «правильний» в перекладах і верный, і правильний.

Про цей помилковий припис див. запис вірний-правильний.

[kovpack]

ну, етимологія - річ складна. якщо розглядати практично будь-яке слово, то можна натрапити на різноманітні речі - деетимологізацію, ремотивацію і т.д., частина з яких буде просто фантастичною. і це для величезної частини лексики, але сучасна літературна українська мова - це зовсім не старослов'янська та не староукраїнська. там наводилися і цитати з грушевського, але він передусім історик, а не літератор, тому поодинокі випадки вживання слова в неправильному значенні - не роблять це вживання літературним. ви спробуйте проглянути якісь збірники наукових праць, то побачите, що доктори наук (зі справжніми дипломами, а не з дипломами, купленими за сало) теж далеко не у 100% правильно пишуть, а трапляються і справді кумедні речі (але ж ніхто їх не цитує, намагаючись ввести нове слово в новому значенні). я теж можу писати часом не зовсім правильно, але ж не намагаюся нав'язати неправильний варіант комусь. чи почитайте ВТСУМ (сучасний словник!) - мене він змушує часто сміятися, хоч там плакати треба. одна-дві людини, ба навіть 10, які колись

[maksymus]

>СУЧАСНОЮ ЛІТЕРАТУРНОЮ УКРАЇНСЬКОЮ МОВОЮ

Але ж ви посилатеся не на сучасну мову, а на ідеалізовану, якимось чином очищену культурну мову. Той же Антоненко-Давидович, роздаючи свої поради, відмічав особливо, що в сучасній мові вірно заступає правильно. А ще ви посилаєтеся на Грінченка. От самі спробуйте знайти у Грінченка правильний, правильно. Немає! А вірний саме в потрібному значенні «істинний» знайдете легко.

>притягувати за вуха етимологію можна,

В обговоренні за наведенним посиланням я вже відкинув як недостойний цей арґумент, що, мовляв, неважливо, як було колись. І навів ще кільканадцять сучасних посилань для спростування.

Етимологія важлива, коли ви намагаєтеся очиститу сучасну мову, знаходячи для цього підстави. Історія і надає певні свідчення, як щось вживалося раніше і з якими значеннями.

[kovpack]

та не вигороджую я ні антоненка-давидовича, ні грінченка, ні інших пуристів. я говорю про своє власне відчуття мови, виховане на літературній українській мові, і пояснив, що я ніколи в житті(!) не зустрічав слова "вірно" у значенні "правильно" у мові жодної людини, старшої 50, яка прочитала бодай одну книжку в житті (я не в донецьку живу, ні в києві, навіть не у львові). антоненко-давидович говорив, що це слово найперше полізло куди? у канцелярські папери! мушу вас потішити: мені раз до рук потрапило рішення луцької міської ради з якогось там питання, але ви не повірите, коли скажу, що на тих 4 рядках тексту було близько 20 помилок!!! я зовсім не жартую. я би сам не повірив би, коли б сам на власні очі не побачив. ви коли-небудь пробували почитати писанину, яку, наприклад, пишуть писаки у сільських радах (сільські депутатки, які все життя доярками пропрацювали (проти самої професії нічого не маю проти - вона корисна), або місцеві мажорні синки тощо)? та й, мабуть, переконувати вас в тому, що наші державні мужі, які формують оту "

[maksymus]

>я ніколи в житті(!) не зустрічав

Відкрийте для себе світ books.google. З перших же сторінок, якщо не зважати на помилкові порадники «Як ми говоримо»:
-вірний шлях (Фразеологічний словник тлумачить: «виробити правильну лінію, правильно поводити себе»).
-Перевіримо, чи відповідає це вірній відповіді.
-Чи маемо ми такий вірний портрет Хмельницького
-І побратимам вірний знак подавши
-Вірне слово.

>на тих 4 рядках тексту було близько 20 помилок!!!

Ви ж самі вище запропонували спиратися на сучасну мову. От і вважайте, що цей текст не з помилками, а текст сучасною мовою, мовці, котрі не зважають на етимологію. Жартую, звісно, але саме це випливає з ваших міркувань, коли ви відкидаєте етимологічний підхід. Бо, відкидаючи історію, ви відкидаєте надійне опертя для того, щоб визначати, чи справді почутий чи побачений вжиток є помилкою, і чи не є те, що хтось називає помилкою, нормальним слововжитком. От вірний у зн. «істинний, правильний» є цілком нормальним. І не має підстав чистити це значення.

[kovpack]

я не відкидаю етимологію - це річ дуже корисна, щоб зрозуміти мотивацію лексики, але не варто забувати, що мова розвивається, а те, що було їй властиве багато століть тому, не обов'язково буде властиве зараз

[kovpack]

до речі, "истинный, дѣйствительный" != (не дорівнює) "правильний". це значення стосувалося передусім релігії. звідти й з'явилося похідне значення - 3) Правовѣрный. так що грінченко усе правильно писав, це просто ви неправильно перекладаєте (для певності подивіться тлумачення слова "вірно" у того ж таки грінченка, десь бачите там значення "правильно"? мало би наштовхнути вас на певні думки).

"справжнє кохання"...
"істинна любов"...
"правильне кохання"... :) це, мабуть, перепрошую за мої слова, про якісь пози з камасутри? :)
хоча для контексту з камасутрою більше підходить не "правильне кохання", а "правильно кохати"! а ще "правильний коханий" (ну, з дорогою машиною, великою хатиною і тим, що там жінки в чоловіках цінують :) ).

хто-хто, а ви як науковець (без сумніву етимолог та лінгвіст), мали б відчувати різницю між словами :) хоча я прочитав гілку з вашим дописом, тому розумію, що розмова закінчиться нічим

[maksymus]

А якщо підійти з іншого боку? Не намагатися натягнути значення правильний на вірний (і навпаки), а розуміти сфери вжитку. Звісно, вірний не дорівнює правильний, але має свою область значень, що перетинається з правильний в певній частині.

Наприклад, ви не скажете справильнити, але звірити з чимось. Перевірка, вірна смерть - «певна смерть», а не правильна.

[kovpack]

от, це вже правильно! але не ВІРНО :)