Шугнанці Бадахшану: далекі родичі українців
Українська журналістка Марія Іванова відвідала Афганістан, у тому числі й кишлак Шугнано провінції Бадахшан. Його мешканців, які навіть візуально схожі на українців, вона хибно зве таджиками, але її спостереження дуже цікаві з етнологічної точки зору:
«Народна творчість показує справжнє життя. Ось і знаходиться спільна мова з усіма дамочками всіх країн і народів. Показала їм, як я вишиваю. Вишивка і орнаменти на подушках майже не відрізняються від гуцульських. Але ж між Карпатами і Паміром - тисячі кілометрів!»
І ще:
«Попросила дітей показати іграшки - показували однакових колись рожевих і блакитних плюшевих китайських ведмедів, бачила парочку обдертих старих європейських ляльок. Звичайно ж діти самостійно або за допомогою батьків роблять з паперу пістолетики, використовують папір і палички і майструють гвинтокрили-літачки, млини, креслять класики на землі і в якості битки використовують плаский камінчик. Дівчатка ще грають шматочками глини загорнутими в яскраву фольгу. Моя мама розповідала, що відразу після війни і наші дівчатка грали такими ж грудочками глини, загорнутими в цукеркові фантики. В ходу тут і саморобні ляльки з паличок. Їм навіть одяг шиють, а обличчя у ляльок без вічок, ротиків і носиків, а просто вишитий орнамент у вигляді хрестоподібного солярного символу. Таку ляльку мені і подарували. Ці ляльки дуже схожі на традиційні українські ляльки-мотанки. У останніх теж не прийнято зображати обличчя - замість нього, найчастіше, вишивають такий же солярний знак. Як і українські «мотанки» афганські безликі ляльки не тільки іграшки, а й обереги. А обличчя ляльці не зображують спеціально. Вважається, що якщо хто намалює обличчя, то частка його душі переселиться в ляльку і людина захворіє.»
А ось, для порівняння, осетинська лялька-мотанка з колекції Національного музею Грузії, ХІХ століття, у якої теж замість обличчя - хрестоподібний солярний знак:
