Князь Мал
Друг smelding зачепив тему імени древлянського князя Мала
Марія Демчук зіставляє Малъ з композитним українським іменем Malоdоbr (1439), болгарським Маломиръ, хорватським Malоgоi. Вона звернула увагу на українські імена Малъ Коренный (в Олов’ятинській сотні Чигиринського полку в реєстрі 1654 року, Mаł Tarhоwka (1465), патронім Маличъ (1437), Malewicz, Małоwicz, а також на хорватське Mal, польське Mał, чеське Mal [Демчук 1988, с. 59].
Михайло Худаш вказує на вкраїнське Малко, польське Małko. Українське Малъ, чеське Mal, хорватське Mal, на його думку, є відантропонімним відкомпозитним утворенням, яке виникло шляхом усічення слов’янських автохтонних особових власних імен-композитів з препозитивним компонентом Мал[о]- типу Маловѣкъ, Малозимъ, Малогостъ, Маломѣръ, Маловидъ, Малострый. Звідси й Мавковичі (Малковичі) в Городоцькому районі Львівської області та коло Перемишля в Польщі, Маластів у Ясельському повіті в Польщі, Малашівці в Зборівському районі Тернопільської області, Малетята - хутір в Турківському Львівської, Малехів у Жовківському та Миколаївському районах Львівської, Малечковичі Пустомитівському Львівської, Малинці Хотинського Чернівецької, Малів Теребовлянського Тернопільської, Малки - хутір в Сокальському Львівської, Малків, тепер Мальнів у Мостиському Львівської, Мальговичі - хутір Старосамбірського Львівської, Мальчичі, тепер Мальчиці, Яворівського району Львівської області [Худаш 1995, с. 133-134, 135-138].
Марія Демчук зіставляє Малъ з композитним українським іменем Malоdоbr (1439), болгарським Маломиръ, хорватським Malоgоi. Вона звернула увагу на українські імена Малъ Коренный (в Олов’ятинській сотні Чигиринського полку в реєстрі 1654 року, Mаł Tarhоwka (1465), патронім Маличъ (1437), Malewicz, Małоwicz, а також на хорватське Mal, польське Mał, чеське Mal [Демчук 1988, с. 59].
Михайло Худаш вказує на вкраїнське Малко, польське Małko. Українське Малъ, чеське Mal, хорватське Mal, на його думку, є відантропонімним відкомпозитним утворенням, яке виникло шляхом усічення слов’янських автохтонних особових власних імен-композитів з препозитивним компонентом Мал[о]- типу Маловѣкъ, Малозимъ, Малогостъ, Маломѣръ, Маловидъ, Малострый. Звідси й Мавковичі (Малковичі) в Городоцькому районі Львівської області та коло Перемишля в Польщі, Маластів у Ясельському повіті в Польщі, Малашівці в Зборівському районі Тернопільської області, Малетята - хутір в Турківському Львівської, Малехів у Жовківському та Миколаївському районах Львівської, Малечковичі Пустомитівському Львівської, Малинці Хотинського Чернівецької, Малів Теребовлянського Тернопільської, Малки - хутір в Сокальському Львівської, Малків, тепер Мальнів у Мостиському Львівської, Мальговичі - хутір Старосамбірського Львівської, Мальчичі, тепер Мальчиці, Яворівського району Львівської області [Худаш 1995, с. 133-134, 135-138].