In memoriam. Сер Террі Пратчетт
Тяжка втрата спіткала читаючий світ. Помер сер Теренс Девід Джон Пратчетт - автор всесвітньо відомих гумористичних романів у жанрі фентезі, можливо, один із найкумедніших письменників сучасности. Його післяпостмодерністський цикл про Плаский світ, який вирізнявся тонким англійським гумором і широким поглядом на світову культуру, досі не перекладений українською, попри шалену популярність у читачів. А тоді наші недолугі псевдопатріоти нидять, що молодь не читає вкраїнською. Можливо, їм потрібно, щоб і надалі в масову свідомість закорінювалися не фрази з гарних і розумних книг, а цитатки з вітчизняних матюшників...
У чомусь творчість сера Террі можна співставити з великим романом Міґеля Сервантеса де Сааведри, которий, сам того, не бажаючи, створив пам'ятник лицарству й лицарському романові. Цикль Пратчетта задумувався яко пародія на Фрітца Ляйбера, Роберта Говарда й інших видатних майстрів літератури меча й магії. Проте для британців часи ядучого постмодерну з його знущанням над усім і всіма вже минули (на відміну від українців), і, віднайшовши у знайомих читачам образах доброту й щирість, британський письменник сам не зчувся, як витворив власний світ - іронічний, але вже не викривально-пародійний. Його герої впізнавані, але далеко не карикатурні, сюжети граються з відомими мотивами середньовічної, клясичної й фентезійної літератури, але не глузують із них. Жахи й вампірські історії, відьомство, гноми, втрачений спадкоємець трону, Незримий університет, єгипетські піраміди - всьому знайшлося місце на дископодібному світі, що лежить, як годиться, на спинах чотирьох слонів, а тих тримає на собі велетенська черепаха А'Туїн, яка пливе через космічний простір...
Є в нього також блискуча пародія на «Омен» у співавторстві з Нілом Ґейманом, науково-фантастичні романи, книга про котів...
Попит на твори сера Террі засвідчує, що на бездуховному, як нам розказують ректори наших новоспечених університетів, Заході, на відміну від України, в пошані книги інтелектуальні, що розраховані на ерудованого читача. Пратчетт - великий письменник, продовжувач кращих традицій британської дорослої й дитячої літератури, знавець людської душі, на сторінках творів якого кожен знайде щось для себе. Ось, наприклад: «І замість того, щоб продовжувати займатися чистою наукою, вчені раптом заходилися наліво та направо розповідати, наскільки неможливо хоча б щось знати напевно і, мовляв, взагалі не існує нічого пізнаваного...».
Або: «Люди багато що забувають. Але суспільства пам'ятають усе - і рої пам'ятають, кодують інформацію, щоб її пропустили цензори розуму, щоб вона передавалася від бабусі до онука у вигляді якоїсь нісенітниці, яку ніхто і не намагається забути. Іноді істина зберігає собі життя найхитромудрішим чином, незважаючи на всі зусилля офіційних зберігачів інформації...».
І ось це, дуже люблю цю цитату:
«- Боюся, все набагато складніше...
- А я не боюся. Тому що не складніше. Коли люди починають говорити, що все набагато складніше, це значить, вони бояться, що правда їм може не сподобатися»...
Сумно...