Олег Тягнибок: програма
Тепер - передвиборча програма кандидата в Президенти України Олега Тягнибока. Вона мені де в чому сподобалася значно більше за Ярошеву, попри те, що до ВО «Свобода» я завжди ставився радше негативно через її помітну лівизну й політичну несамостійність. Початок традиційний, але все ж красивий:
«Ми - Українці. Ми - у своїй, Богом даній країні.
Даруй нам, Боже, звитягу, щоб захистити Україну та збудувати Велику Державу.
Головною метою є побудова могутньої Української Держави на засадах соціальної, національної та історичної справедливості держави, яка посяде гідне місце серед провідних країн світу і забезпечить безупинний розвиток української нації».
Сильним місцем Олега Тягнибока є геополітика й розуміння европейського значення України:
«Україна - сила Європи
Визначити європейський україноцентризм стратегічним курсом Держави: Україна прагне стати не лише географічним, але й геополітичним центром Європи.
Спрямувати зовнішньополітичні зусилля на побудову тісної політико- економічної співдружності з природними союзниками - країнами Балто-Чорноморської геополітичної осі (Швеція, Норвегія, Фінляндія, Литва, Латвія, Естонія, Польща, Болгарія, Туреччина, Грузія в перспективі - Білорусь та ін.). Ініціювати взаємовигідні угоди між цими державами та Україною в усіх стратегічно важливих галузях: торгівлі та митній політиці, енергетичній безпеці та транзиті, обороні тощо)». Зауважу, що даремно говориться лише про перспективу Білоруси. Той же Віктор Ющенко наочно продемонстрував, що Аляксандра Лукашенку досить легко можна витягти з евразійського наброду. Головне: підвищувати з Білоруссю культурний і науковий обмін, товарообіг, виступати посередником і адвокатом у її взаєминах із Польщею й Литвою, втягувати її в троїсті міжнародні проекти, де не буде місця Росії.
Далі йдуть виключно правильні речі:
«Завершити делімітацію та демаркацію державних кордонів України, у тому числі - морських. Встановити державні кордони в односторонньому порядку в разі подальшого зволікання Росії. Забезпечити належну прикордонну охорону. Запровадити візовий режим з Росією та безвізовий режим з державами ЄС. Вимагати виключити Російську Федерацію з усіх міжнародних організацій, принципи яких вона порушила. Вийти з членів та спостерігачів усіх наддержавних утворень, де домінує Москва, передовсім СНД.
Вимагати від держав, які гарантували безпеку та недоторканність кордонів України в обмін на відмову від ядерної зброї (Будапештський меморандум 1994 р.), дієвих, а не паперових гарантій. Укласти двосторонні угоди зі США та Великою Британією про негайну військову допомогу Україні в разі збройної агресії.
Розпочати реальні, а не декларативні дії з інтеграції України до євроатлантичних структур безпеки: очистити владу та силові структури від агентури Москви; знешкодити фінансовані РФ підривні організації; погасити осередки сепаратизму; нейтралізувати територіальні претензії до України; забезпечити виведення російських військових баз з української території; негайно реформувати та розбудовувати ЗС та ВМС України.
Вимагати від країн-членів НАТО вигідних для України умов, чітких гарантій та конкретних термінів можливого вступу України до Альянсу.
Прискорити підписання економічної частини Угоди про Асоціацію з ЄС - угоди про повну та всеосяжну зону вільної торгівлі.
Здійснити необхідний комплекс заходів (дипломатичних, юридичних, військових тощо) для визволення Криму від окупації. Ухвалити державну програму інтеграції в українське суспільство його кримської частини, що передбачало б економічну, транспортну, культурну, інформаційну та освітню інтеграцію».
Чого бракує? Анонсованого вступу до Евросоюзу. «Сила Европи» не може перебувати лише у вигляді асоційованого члена. Також необхідно прописати ліквідацію автономії Криму й перетворення його на Таврійську (за рекомендацією доктора Юрія Липи) область або ж розділити між сусідніми областями.
«Встановити фінансування ЗСУ на рівні 5% від ВВП (до подолання технічного відставання ЗСУ від країн-сусідів), враховуючи нагальну потребу реформування та переозброєння війська.
Відновити престижність служби у ЗСУ та інших військових формуваннях. Збільшити грошове утримання військовослужбовців. Розв'язати проблему забезпечення їх житлом шляхом надання державою пільгових кредитів на його придбання.
Розбудовувати власний військово-промисловий комплекс для забезпечення ЗСУ сучасним вітчизняним озброєнням та ефективної участі України у світовому ринку зброї. Припинити військово-технічне співробітництво з РФ та оперативно налагодити взаємовигідну співпрацю з іншими державами.
Забезпечити суворий контроль за ціноутворенням і надходженням виручених коштів від торгівлі зброєю до державного бюджету України. Припинити практику бездумного знищення сучасних ефективних зразків озброєння на вимогу інших держав або його продажу на шкоду Україні.
Розробити і планомірно впровадити нову програму реформи та побудови українського війська, яка забезпечить реальну обороноздатність держави. Створити високотехнічну і професійну контрактну армію - регулярні війська. Заснувати народний резерв ЗСУ.
Створити систему вишколу та мобілізації резервістів (за швейцарським зразком). Відновити систему початкової військової підготовки та цивільної оборони у загальноосвітній школі та мережу військових кафедр у вишах.
Створити ефективну контррозвідувальну службу для гарантування безпеки українського запілля та боротьби проти диверсантів і саботажників імовірного противника.
Залишити за собою право на відновлення ядерного статусу України у зв'язку з порушеннями Будапештського меморандуму Росією (одним з гарантів безпеки України). Відновити тактичний ракетно-ядерний арсенал. Звернутися до США та Великої Британії по сприяння та допомогу в ядерній програмі України.
Підпорядкувати Національну гвардію Верховному Головнокомандувачу».
Досить толкові й ефективні кроки.
«Дозволити усім психічно здоровим та несудимим громадянам України вільно набувати і володіти вогнепальною і холодною зброєю».
Звучить гарно, але, як я вже й казав, психічно здоровими й несудимими, на жаль, є забагато агресорів. Крім того, «герої Майдану» качатимуть права, доки їм не дозволять мати стволи. Й убиватимуть людей, коли їм заманеться, наприклад, за критику.
«Реформувати правоохоронні органи за грузинським зразком. Скоротити втричі МВС та інші правоохоронні органи. Спрямувати вивільнені людські та матеріальні ресурси на розбудову ЗСУ».
Може бути.
«Запровадити кримінальну відповідальність за будь-які прояви українофобії».
Однозначно. Це основа всього. Проте варто додати кримінальну заборону на пропаганду марксизму.
Далі - те, чого давно чекаємо:
«Скасувати депутатську, суддівську та президентську недоторканність щодо кримінальних та економічних злочинів. Заборонити притягнення до юридичної відповідальності депутатів усіх рівнів за їхню політичну позицію, висловлювання і характер голосування в радах та їхніх органах (окрім випадків антиукраїнської, антидержавної, українофобської діяльності)».
Питання в тому, що для могилянських ліберастів, які чомусь агітували за «Свободу», антиукраїнським є одне, а для нормальних людей інше.
«Запровадити максимальні покарання за економічні злочини, корупцію та завдання збитків державі в особливо великих розмірах. Боротися з виведенням капіталів в офшори, зокрема шляхом перегляду угод про уникнення подвійного оподаткування доходів і майна.
Ухвалити антикорупційний Закон про контроль не тільки доходів, але й видатків державних посадовців та членів їхніх сімей.
Запровадити в кримінальному законодавстві принцип "що вища державна посада, то вищий рівень відповідальності за скоєний злочин".
Відшкодовувати моральні або матеріальні збитки, яких зазнає особа через неправомірні рішення органів державної влади, місцевого самоврядування та дії посадовців, у повному розмірі коштом винуватців. Відшкодовувати збитки за неправомірне судове рішення коштом судді, що його ухвалив».
Доволі сумнівні речі, що дозволять зловживання й обдирання держави. Також усе це може перерости в тупу боротьбу з капіталізмом.
Ось чудові пункти:
«Провести люстрацію влади. Усунути від влади аґентуру КҐБ-ФСБ та держслужбовців, які працювали на керівних посадах в органах окупаційної совєтської влади та антинародного режиму Януковича та віддавали злочинні накази.
Оприлюднити списки аґентів КҐБ СССР - ФСБ РФ, які перебували або перебувають на державній службі та на інших суспільно значущих посадах в Україні.
Призначати на звільнені після люстрації вакансії молодих фахівців, випускників українських вишів, відібраних за принципами патріотизму і професіоналізму.
Встановити обов'язкову перевірку держслужбовців та кандидатів на виборні посади з допомогою "детектора брехні" на причетність до корупційних дій, співпраці з іноземними спецслужбами та наявність подвійного громадянства».
Олег Тягнибок - великий молодець, бо виступає також за повернення президентської республіки - єдино можливої в наших умовах і єдино прийнятної для вкраїнської ментальности:
«Винести на всенародне обговорення проект Конституції, згідно з яким Українська Держава є президентською республікою, Президент України є главою Держави, головнокомандувачем ЗСУ і безпосередньо очолює Уряд України».
Проте далі йде популістський ідіотизм:
«Скоротити термін перебування на посаді Президента України до чотирьох років (одна і та сама особа може обіймати цю посаду не більше ніж два терміни поспіль)».
Президент має обиратися років на шість, а терміни обмежувати не варто - толкова людина хай сидить подовше.
«Запровадити пропорційну систему виборів до парламенту за відкритими виборчими списками».
Ніяких списків. Тільки мажоритарники, й потрібно зменшити кількість депутатів, звівши парлямент до дорадчого органу.
«Забезпечити територіальним громадам право відкликати депутатів місцевих рад, суддів місцевих судів та право висловити недовіру голові виконавчого комітету, землевпоряднику і керівникові відділу внутрішніх справ шляхом референдуму.
Підвищити роль місцевого самоврядування шляхом перерозподілу повноважень та фінансових ресурсів між центральними органами влади і місцевими громадами за принципом формування бюджету: "знизу вгору".
Запровадити якнайширше пряме народовладдя у територіальних громадах - референдуми, плебісцити, загальні збори тощо. Проводити місцеві референдуми з життєво важливих питань. Запровадити механізм вета громади щодо рішень органів місцевого самоврядування.
Ліквідувати обласні та районні держадміністрації. Передати їхні повноваження виконкомам місцевих рад».
Гостро небезпечне лівацьке рішення, що призведе до феодалізації України й утрати Києвом влади на місцях. Тут щось одне: або сильний Президент і його централізована влада у вигляді призначених обласних, міських, селищних і сільських голів, або вакханалія «савєтав» і тоді - парляментська республіка.
«Ухвалити програму енергонезалежності України за принципом: "зменшення споживання, збільшення видобутку, диверсифікація джерел".
Диверсифікувати імпортні джерела енергоносіїв: не більше ніж 30% від однієї країни-постачальника. Ліквідувати монополію іноземних енергетичних компаній на українському ринку.
Встановити сувору пропорційну залежність цін за транзит російського газу територією України та за оренду підземних газових сховищ відповідно до відпускних цін на газ для України.
Ухвалити державну програму розвитку та впровадження альтернативної енергетики: дизпаливо з вугілля, біопаливо, вітрова, сонячна та гідроелектроенергія».
Дуже правильно.
«Ліквідувати соціальну прірву між багатими та бідними шляхом стимулювання розвитку середнього класу (дрібні та середні підприємці, високооплачувані фахівці, у т. ч. працівники бюджетної сфери - лікарі, вчителі та ін.), який становитиме не менше ніж 60% від працездатного населення. Забезпечити безвідсоткові цільові державні кредити на відкриття власної справи (малого бізнесу) та максимально спростити дозвільну систему».
В принципі, нормально.
«Запровадити соціально справедливу спрощену систему оподаткування. Зменшити фіскальний тиск на всі верстви суспільства, які виробляють національний продукт, зокрема на дрібне та середнє підприємництво. Запровадити прогресивну шкалу оподаткування за принципом: "малий бізнес - малі податки, великий бізнес - великі податки"».
Не зовсім вірно. Треба взагалі зменшити податки, відмовившись від прихованої експропріяції. І прибрати пільги та субсидії.
«Ухвалити Закон про стратегічні підприємства та стратегічні галузі виробництва. Заборонити приватизацію стратегічних підприємств і повернути у державну власність раніше приватизовані. Гарантувати державний контроль над природними монополіями. Ліквідувати приватні монополії та олігополії».
Черговий вияв крайньої, атавістичної лівизни. Нащо тут держава? Чомусь правим режимам Европи й Латинської Америки не заважало перебування стратегічних підприємств у приватних руках. А це - пропозиція пограбувати людей задля зосередження всього, що приносить прибуток, у руках правлячої партії.
«Зобов'язати осіб, які вивели капітали в офшори, повернути їх в Україну та сплатити з них усі належні податки. Націоналізувати підприємства, заарештувати банківські рахунки та конфіскувати майно порушників».
А чому б не зробити Україну другим Кіпром?
«Перевірити законність приватизації усіх великих підприємств. Повертати у державну власність та власність трудових колективів підприємства, власники яких не виконують соціальних та інвестиційних зобов'язань».
Ультраліва, радикально соціялістична теза. Приватна власність мусить лишатися недоторканою, попри все. У разі судового вилучення вона має бути передана новому приватному власнику, щоб уникнути грабунку людей державою. І які ще трудові колективи?
«Заборонити торгівлю землею сільськогосподарського призначення. Надавати її у довгострокове володіння громадянам України із правом родинного успадкування. Визначити законом підстави припинення такого володіння в разі використання сільськогосподарських земель за нецільовим призначенням або погіршення стану ґрунтів».
Не згоден. Українці пролили забагато крові, щоб самим господарювати на своїй землі, а не з волі держави. Земля має бути приватною власністю.
«Сила гідності
Зупинити русифікацію.
Запровадити обов'язковий іспит з української мови для держслужбовців та кандидатів на виборні посади. Зобов'язати всіх держслужбовців вживати українську мову на роботі та під час публічних виступів.
Позбавляти ліцензій ЗМІ, які порушують мовне законодавство, принижують національну гідність українців, поширюють дезінформацію або здійснюють антиукраїнську пропаганду.
Ліквідувати і заборонити використання знущальних щодо українців імперсько-большевицьких символів, відзначення дат, пам'ятників та назв на честь катів України. Заборонити встановлення на території України будь-яких імперських пам'ятників та символів, які прославляють історію держав-окупантів.
Визнати вояків ОУН-УПА учасниками національно-визвольної боротьби за державну Незалежність України. Надати їм належні пільги і компенсувати недодані за роки Незалежності. Оголосити 14 жовтня - День створення УПА - державним святом».
Все вірно, за винятком того, що учасниками національно-визвольної боротьби за державну Незалежність України слід визнати й усіх українців, хто воював на боці країн Вісі.
Вердикт: лівизни доволі багато, а ще вона на найдошкульніших місцях, доволі ядуча й небезпечна, тому скасовує весь позитив від геополітичної частини, котру навряд чи змогла б реалізувати така нехаризматична особистість, як Олег Тягнибок. Пригадується, що ВО «Свобода» стала притулком для багатьох закамуфльованих під український націоналізм лівих радикалів, патронувала автономів, а в її оточенні крутилися колишні російські нацболи, що пізніше перебралися в «Правий сектор» як більш лівий.