Другий день першої мандрівки Карпатами.
Щоб зустріти світанок на Петросі, потрібно було прокинутися о четвертій годині. Керівник нашого походу прокинувся першим, упевнився в тому що над нами не хмари, а зоряне небо і оголосив підйом для бажаючих піднятися на Петрос. Бажаючих виявилося не так багато, як було вчора, десь половина групи. Ми приготували один рюкзак з водою на всіх, узяли теплі речі (очікувалося, що на вершині Петроса буде вітряно і холодно), налобні ліхтарики і почали підйом.
Підйом на Петрос з боку Говерли досить крутий, до того ж темрява і вчорашній дощ, який перетворив землю на грязюку, не додавали зручності. Зрештою о шостій годині ми піднялися на вершину. І опинилися понад хмарами.
1. Небо одразу після підйому
2. Туристичний навігаційний знак
З протилежного боку Петроса, там де підйом був менш крутим, піднявся табун коней, які розважали нас той час поки ми чекали світанку.
3. Лошадки
4.
5. В низинах дрімають хмари, а сонце вже піднімається над обрієм
6.
7. Небо світлішає
8.
9.
10.
11.
12. Селфі
13.
14.
15.
16.
17.
18. Групове фото
19. Спуск з Петроса
21.
22.
23.
24.
25.
26.
27.
Дочекавшись світанку ми спустилися на стоянку, приготували сніданок, зібрали палатки і рюкзаки та пішли в обхід Петроса, в Кваси.
28.
29. Перепочинок
30. Вівці
31.
32.
33. Їх чутно здалеку, мелодія дзвіночків...
34.
35.
36.
37.
38.
39.
40. Залізниця у Квасах
41. Майже в Глобусі
У записі використані мої фото та інших учасників мандрівки.