Гріх мені жалуватись, я все ж таки щаслива людина. Не в младєнчестві і не в старечому маразмі мені пощастило жити в 90-ті. Чого вартий хоча б оцей твір. А сльоза кровава, а спалах ламповий..
А саме смішне, що в бандитьскі 90-ті в чорних бумерах, які їхали на криваве мочилово лунала саме така музика, а не Міхаіл Круг, як можливо хтось міг подумати.