Кулінарний туризм Гуцульщиною. Частина ІІ. Знай де
У першій частині цього кулінарного лікбезу ми дізналися, що є характерним для гуцульської кухні на відміну від інших місцевостей Карпат та Західної України загалом ( бо Закарпаття, Галичина, Буковина мають стосунок до Карпат, але не до Гуцульщини). І тут починаються цікавенькі пригоди "ДЕ куштувати", бо колиб у Карпатах тьма, всі не перепробуєш, і про більшість доведеться дізнаватися самостійно. Ідеальний варіант, звісно, розпочати з гостювання в приватних садибах самих гуцулів та їх порозпитати. З власного досвіду знаю, що в Яремче найкращі колиби "У Якова", "На пеньках" та "Колиба". Там смачно і якісно готують все, сервіс дуже приємний, а краєвид у Якова бомбезний, понад самим Прутом літня тераса....
смачніше та подадуть. Я писала, що треба поєднувати гурман-тур із походами у гори. Можна спробувати такий варіант - похід між колибами, бо в кожній є щось своє, виключне. Так от " У Якова" феєричне оформлення страв - фігурна нарізочка овочів, карвінг так званий новомодний, та смачнющі ковбаски-гриль від Якова, газди цієї смачної господи. Частенько, до речі, можна і його зустріти за обслуговуванням відвідувачів: "Якщо добра людина, то і мені не важко, - каже Яків.
Одразу за "Яковом" є колиба "Колиба" - стара дерев*яна будівля з живою ватрою в середині. Стіни закопчені, важкезні дерев*яні столи та лави, світло фактично тільки від вогня та маленьких вікон. Там якраз подають калуське пиво, дуже смачну та правильну грибову юшку. Зірка програми - форель, яку приготують прямо при вас на відкритому вогні, і вона, соковита та з димком, опиниться у вас на столі.
Ані в "Якова", ані в "Колибі", на жаль, не подають настоянки, тільки горілку, вино та пиво. Але не засмучуйтесь. Трохи пройти через сувенірний ринок до водоспаду Пробій і побачите кафе "Над Пробієм". Ось це визначне місце, бо подають особливу хріновуху. Її рецепт і смак незмінний от уже багато років, авторський, від самого господаря. В цьому кафе хріновуха має медово-цедровий присмак, що відтіняє міцність самогону та хрону. Інші настоянки теж домашні, але найвизначніша - хріновуха. Ви обов*язково побуваєте в тому кафе, бо поруч сувенірний ринок. Але краще після того, як здійсните покупки...
Далі ваш шлях логічно прямуватиме повз ринок ( там загляніть у кафе для місцевих продавців - найякісніші страви саме там). Ідіть у сторону стежки Довбуша до колиби "На пеньках". Це місце має смачну кухню, форель там можна і треба куштувати, гарний інтер*єр з гуцульськими викрутасами ( з нічого зробити цукерочку та атракцію, біля якої класно фотографуватися), а ще там є комин, біля якого, самі розумієте, особливо смакує. До тогож пішохідний маршрут "Стежка Довбуша" та "Маковиця" поруч.
Думаю, цього в Яремче буде достатньо для кулінарного туризму. У згаданих закладах подають весь асортимент гуцульської кухні та навіть більше, сервіс якісний, ціни помірні. Ще можна заглянути на місцевий ринок - там є меди, настоянки, гуцульські традиційні сири будз та бриндзя (як їх вибирати, читайте тут), трав*яні чаї, гриби, ягоди. Для любителів закладів швидкого харчування є гуцульський фаст-фуд "Пиріжкова хата" з адаптованим гуцульським меню та класним інтер*єром з цікавими "дизайнерськими рішеннями" в декоруванні.
Певне, найбільш насичений трафік у Карпатах - це напрямок Яремче - Буковель, через Татарів та Микуличин. У Микуличин хочеться відправити подружні пари, до непримітної придорожньої ятки пана Юрія з промовистою назвою "Златогора". Це джерело життєдайної дженджори та людської мудрості чоловіка, який у свої 60 вигляда на 45 та вже 4й раз одружився. Позначте це місце у себе на мапі в районі урочища "Женець" навпроти готелю "Три підкови". Пан Юрій робить дуже класну медовуху та дженджору, у нього авторські суміші для приготування цих напоїв, тож такого смаку ніде більш не зустрінете. Не дешево, але якісного, про що промовляють постійні клієнти, які з року в рік спеціально до нього заїзджають за мудрістю та напоями - з ним цікаво поговорити і 50 грамів наллє просто так для настрою. Чому раджу саме подружнім парам заїхати, бо дженджора дуже корисна для пробудження скритих чоловічих умінь та сили).
Рушаємо далі в сторону Буковелю до "Старої колиби" на повороті на Яблуницю. Там все смачно, дуже затишно, привітний персонал, є настоянки, але плюс ще дуже гарна місцевість - прямо на березі річечки у лісі. Будівля дійсно стара, дерев*яні закопчені стіни, дах покриий дерев*яною типовою для карпатської архітектури черепицею, у приміщенні жива ватра, на дворі альтанки ( одна навіть як місток над самою річкою). Най-най-найсмачніша форель - там. До того ж можна там зупинитися в готелі. На кожних вихідних там грають троїсті музики, що є рідкістю для карпатських колиб. звідти можна на перевал Беркут потрапити, де є дешевий сувенірний ринок та дуже гарний краєвид на Говерлу, Петрос, хр. Свидовець. А можна в інший бік піти та піднятися на Хом*як
Як ви вже так близько до Буковелю, то варто туди заглянути, щоб зрозуміти, що нічого там добрго нема, окрім лижних трас, і більше не хотіти. але як вже доїхали, то ідіть в колиу "У Миколи" - єдине місце на Буковелі, де є гуцульська душа, вітаються "слава Ісусу Христу", принципово працюють місцеві, смачна кухня та дуууже гарний інтер*єр - з підручних матеріалів зроблений оригінальний декор. Там можете куштувати і юшечку, і печене м*ясо, і несподіваний варіант форелі - смажена на пательні, зі скоринкою.
Думаю, на перший досвід кулінарного туризму Гуцульщиною вам вистачить. А от далі вже самі досліджуйте, куштуйте, порівнюйте та не забувайте вітатися із працівниками колиб "слава Ісусу Христу", тоді вам приготують ушевніше. Смачного!
смачніше та подадуть. Я писала, що треба поєднувати гурман-тур із походами у гори. Можна спробувати такий варіант - похід між колибами, бо в кожній є щось своє, виключне. Так от " У Якова" феєричне оформлення страв - фігурна нарізочка овочів, карвінг так званий новомодний, та смачнющі ковбаски-гриль від Якова, газди цієї смачної господи. Частенько, до речі, можна і його зустріти за обслуговуванням відвідувачів: "Якщо добра людина, то і мені не важко, - каже Яків.
Одразу за "Яковом" є колиба "Колиба" - стара дерев*яна будівля з живою ватрою в середині. Стіни закопчені, важкезні дерев*яні столи та лави, світло фактично тільки від вогня та маленьких вікон. Там якраз подають калуське пиво, дуже смачну та правильну грибову юшку. Зірка програми - форель, яку приготують прямо при вас на відкритому вогні, і вона, соковита та з димком, опиниться у вас на столі.
Ані в "Якова", ані в "Колибі", на жаль, не подають настоянки, тільки горілку, вино та пиво. Але не засмучуйтесь. Трохи пройти через сувенірний ринок до водоспаду Пробій і побачите кафе "Над Пробієм". Ось це визначне місце, бо подають особливу хріновуху. Її рецепт і смак незмінний от уже багато років, авторський, від самого господаря. В цьому кафе хріновуха має медово-цедровий присмак, що відтіняє міцність самогону та хрону. Інші настоянки теж домашні, але найвизначніша - хріновуха. Ви обов*язково побуваєте в тому кафе, бо поруч сувенірний ринок. Але краще після того, як здійсните покупки...
Далі ваш шлях логічно прямуватиме повз ринок ( там загляніть у кафе для місцевих продавців - найякісніші страви саме там). Ідіть у сторону стежки Довбуша до колиби "На пеньках". Це місце має смачну кухню, форель там можна і треба куштувати, гарний інтер*єр з гуцульськими викрутасами ( з нічого зробити цукерочку та атракцію, біля якої класно фотографуватися), а ще там є комин, біля якого, самі розумієте, особливо смакує. До тогож пішохідний маршрут "Стежка Довбуша" та "Маковиця" поруч.
Думаю, цього в Яремче буде достатньо для кулінарного туризму. У згаданих закладах подають весь асортимент гуцульської кухні та навіть більше, сервіс якісний, ціни помірні. Ще можна заглянути на місцевий ринок - там є меди, настоянки, гуцульські традиційні сири будз та бриндзя (як їх вибирати, читайте тут), трав*яні чаї, гриби, ягоди. Для любителів закладів швидкого харчування є гуцульський фаст-фуд "Пиріжкова хата" з адаптованим гуцульським меню та класним інтер*єром з цікавими "дизайнерськими рішеннями" в декоруванні.
Певне, найбільш насичений трафік у Карпатах - це напрямок Яремче - Буковель, через Татарів та Микуличин. У Микуличин хочеться відправити подружні пари, до непримітної придорожньої ятки пана Юрія з промовистою назвою "Златогора". Це джерело життєдайної дженджори та людської мудрості чоловіка, який у свої 60 вигляда на 45 та вже 4й раз одружився. Позначте це місце у себе на мапі в районі урочища "Женець" навпроти готелю "Три підкови". Пан Юрій робить дуже класну медовуху та дженджору, у нього авторські суміші для приготування цих напоїв, тож такого смаку ніде більш не зустрінете. Не дешево, але якісного, про що промовляють постійні клієнти, які з року в рік спеціально до нього заїзджають за мудрістю та напоями - з ним цікаво поговорити і 50 грамів наллє просто так для настрою. Чому раджу саме подружнім парам заїхати, бо дженджора дуже корисна для пробудження скритих чоловічих умінь та сили).
Рушаємо далі в сторону Буковелю до "Старої колиби" на повороті на Яблуницю. Там все смачно, дуже затишно, привітний персонал, є настоянки, але плюс ще дуже гарна місцевість - прямо на березі річечки у лісі. Будівля дійсно стара, дерев*яні закопчені стіни, дах покриий дерев*яною типовою для карпатської архітектури черепицею, у приміщенні жива ватра, на дворі альтанки ( одна навіть як місток над самою річкою). Най-най-найсмачніша форель - там. До того ж можна там зупинитися в готелі. На кожних вихідних там грають троїсті музики, що є рідкістю для карпатських колиб. звідти можна на перевал Беркут потрапити, де є дешевий сувенірний ринок та дуже гарний краєвид на Говерлу, Петрос, хр. Свидовець. А можна в інший бік піти та піднятися на Хом*як
Як ви вже так близько до Буковелю, то варто туди заглянути, щоб зрозуміти, що нічого там добрго нема, окрім лижних трас, і більше не хотіти. але як вже доїхали, то ідіть в колиу "У Миколи" - єдине місце на Буковелі, де є гуцульська душа, вітаються "слава Ісусу Христу", принципово працюють місцеві, смачна кухня та дуууже гарний інтер*єр - з підручних матеріалів зроблений оригінальний декор. Там можете куштувати і юшечку, і печене м*ясо, і несподіваний варіант форелі - смажена на пательні, зі скоринкою.
Думаю, на перший досвід кулінарного туризму Гуцульщиною вам вистачить. А от далі вже самі досліджуйте, куштуйте, порівнюйте та не забувайте вітатися із працівниками колиб "слава Ісусу Христу", тоді вам приготують ушевніше. Смачного!