Montenegro, вона ж Чорногорія
Чорногорія.
На Балканах всі називають її як Монтенегро.Я довго не міг звикнути, а все ж зараз Чорногорія навіть не звучить
З усіх Балканських держав в котрих мені пощастило побувати Монтенегро найбільш розвинена туристично. Цивілізація, кафе, ресторани, all inclusive, дубляж російською мовою..втвіски лиш російською накшталт "строительство третьей очереди.. недвижимость в Черногории".
А це як ви можливо знаєте те що я не люблю - туристи, туристи та ще туристи, та не ті що з рюкзаками вище за тебе, а ті що з рожевими та білими чемоданчиками котрі як морські котики валяються на пляжі та голосно ржуть
Тому любов з Монтенегро якось не зклалась в мене. Все пішло не так з перших кілометрів: перший пункт мого тріпу в Монтенегро, а саме другий каньйон в світі після Великого в США ми проминули, поїхавши по сусідній, паралельній дорозі.
А ще пастор попередив мене про два види смертельно отруйних змій, причому вакцина що допомагає при отруті однієї з них ускладнює самлпочуття при укусі іншої, тож потрібно ще роздивитись та описати що саме тебе вкусило.
- Астаарожна. Ти хочешь упасть? - почув я знайому мову
- Ти чув, запитує в мене Пастор
- Так, росіяни, а машинка на номерах Монтенегро
Один з небагатьох людей, котрих ти запамятав на всю поїздку
Отже Монтенегро - столиця Подгорица. Ще зі слів пастора мені сказали що в Подгориці куди ми направляємось ловити немає чого.
Тому подякувавши я заскочив у тягач котрий віз мастило та поїхав у обраний саме мною пункт подорожі - Херцег Нові. Там, там закинута база підводних лодок накшталт нашої української Балаклави.
Не проїхавши й двох кілометрів з єдиним російськомовним чорногорцем на Ауді А8 ми раптово стали на березі прекрасного озера Орліна
- Ремонт дороги. Відкриється за дві години, повідомили нам ремонтники
- Ладно, поїду в Херцег Нові завтра, бо це єдина дорога туди
А я вийшов та знову ж таки спробував розвести вогнище, бо шлунок таки підсосує соки шлункові
За цих дві години машин прибувало та прибувало.. хтось розвертався, а хтось ставав в чергу та насолоджувався казковими видами
Самі ж нахальні обганяли чергу та ставали на зустрічну
- Добр дан, у вас є гас?, звернувся я до групи дальнобоїв
- В мене є
- Їжу приготувати, казан є, проста вода є.
Коротше кажучи сербська мова не надто складна для українця
Розговорившись мене запропонували взяти одному з них що їде прямо таки в Херцег Нові
Монтенегро прекрасний. А доріг доріг як у Вкраїні милій таких ніде нема. Ось вже і Фйорд видніється
Моя вантажівка не доїхала до центру Херцег Нові. Херцег Нові розташований вздовж кромки води довжиною більше 7 кілометрів. На зупинці автобусу ніхто не знає і навіть не чув ні про яку базу підводних лодок - дивні якісь.
- Тунель, танел мені треба. Якийсь хлопчина любязно запропонував за мене заплатити в автобусі
- Куди тобі?
- Тунель, абандонед сабмарін.. Ноу?.. центр
В Херцег Нові в кожному автобусі сидить касир в стаціонарній будочці та вибиває на касовому апараті з характерним звуком квиточки, які між іншим в Євро, в євроцентах.
В центрі всі площадки для огляду, не повірите - платні, в євро, російсвькомовні дітлахи групами, дачі.. інфоцентри що відмічені в мене на карті - неіснуючі..
І ось спускаючись з гори до моря я знаходжу ресторан і хапаюсь як за соломинку за Петра
- Петя я в Херцег Нові, кинь координати Бази абандонед лодок
І Петя таки виручає:
- Лови координати, щоправда вона на іншому березі фьйорду, а це 55 кілометрів, або паром за 10 кілометрів..
Смеркалось..
Автобуси нашару якось відмовляються везти хоча би дві зупиночки..
- Автостопу тут нема, запевняє місцевий, їдбь до парому, він - безкоштовний для піших людей
автобус до парому коштує 70 євроцентів, але певно вони вже не ходять, а зупиняється туристичний автобус, забитий всім підряд: туристами,місцевими і т.д.
- Оан евро, нахальним голосом каже водій
- яке, 70 центів я знаю. Якщо оан евро то я краще вийду та сяду в бус(автобус укр), наполягаю я
Але водій не зупинився, а довіз мене до парому безкоштовно, незважаючи на моє бажання заплатити 70 центів
Ледь ледь встигаю заскочити в паромчик.. нахлинають спогади про прекрасного "Металіст"а в Севастополі
Відійшовши 200 метрів нічого не зловивши стопом та обколовшись якоюсь неведомою дуже колючою штукою знаходжу автокемпінг готель та влягаюсь в куточку
Ну що ж, йдемо вздовж кромки води, десь тут і база подлодок буде.
"То ли я дурак, то ли лыжи не едут", але за певний час я зрозумів що якось не туди я пішов і база в протилежну сторону, десь..
місцеві машинки "доставляють"
Чіпляючись до стоячих на місці водіїв я доїхав таки до наступного пункту мого Тріпу - Котор.
Котор знаходиться в самому куточку одноіменної затоки та свого часу був центральним містом торгівлі рибою, одягом..
І що ж тут ще є - Нива
Вся стара чкастина міста входить в світову спадщину Юнеско та охороняється законом
Найцікавіше в Которі - фортеця на верхівці гори з "прекрасным видом", почув я на касі.
- К церкви идти пятнадцать минут, а наверх сорок, билет около одного евро, все та ж мова
Але мене якось стукнуло що я не повинен витратити в цій all inclusive державі ані пені, вибачте ані центу, тому перешукавши обхідні шляхи взяв на абордаж за допомогою палиці одну зі стін
не здається що рожеві пакети для сміття в історичному місці виглядають "недуже?"
Вид непоганий, але зважаючи на те що я бачив по дорозі сюди - посередньо
Треба вибиратись звідси, з Монтенегро
Недовго постоявши мене підібрав чоловік, котрий точно знав abandoned submarine tunel, але мені вже було не до цього тому любязно подякувавши пересів у Golf 3 з двома англійськомовними хлопцями що вздовж набережної їхали майже до Албанії
- what can you tell me about Romanian people? I scary soo more tsigans
- You know, all people are two categories: good and very good
я запамятав цей вислів на все життя та вже не раз цитую його в своєму житті
На Балканах всі називають її як Монтенегро.Я довго не міг звикнути, а все ж зараз Чорногорія навіть не звучить
З усіх Балканських держав в котрих мені пощастило побувати Монтенегро найбільш розвинена туристично. Цивілізація, кафе, ресторани, all inclusive, дубляж російською мовою..втвіски лиш російською накшталт "строительство третьей очереди.. недвижимость в Черногории".
А це як ви можливо знаєте те що я не люблю - туристи, туристи та ще туристи, та не ті що з рюкзаками вище за тебе, а ті що з рожевими та білими чемоданчиками котрі як морські котики валяються на пляжі та голосно ржуть
Тому любов з Монтенегро якось не зклалась в мене. Все пішло не так з перших кілометрів: перший пункт мого тріпу в Монтенегро, а саме другий каньйон в світі після Великого в США ми проминули, поїхавши по сусідній, паралельній дорозі.
А ще пастор попередив мене про два види смертельно отруйних змій, причому вакцина що допомагає при отруті однієї з них ускладнює самлпочуття при укусі іншої, тож потрібно ще роздивитись та описати що саме тебе вкусило.
- Астаарожна. Ти хочешь упасть? - почув я знайому мову
- Ти чув, запитує в мене Пастор
- Так, росіяни, а машинка на номерах Монтенегро
Один з небагатьох людей, котрих ти запамятав на всю поїздку
Отже Монтенегро - столиця Подгорица. Ще зі слів пастора мені сказали що в Подгориці куди ми направляємось ловити немає чого.
Тому подякувавши я заскочив у тягач котрий віз мастило та поїхав у обраний саме мною пункт подорожі - Херцег Нові. Там, там закинута база підводних лодок накшталт нашої української Балаклави.
Не проїхавши й двох кілометрів з єдиним російськомовним чорногорцем на Ауді А8 ми раптово стали на березі прекрасного озера Орліна
- Ремонт дороги. Відкриється за дві години, повідомили нам ремонтники
- Ладно, поїду в Херцег Нові завтра, бо це єдина дорога туди
А я вийшов та знову ж таки спробував розвести вогнище, бо шлунок таки підсосує соки шлункові
За цих дві години машин прибувало та прибувало.. хтось розвертався, а хтось ставав в чергу та насолоджувався казковими видами
Самі ж нахальні обганяли чергу та ставали на зустрічну
- Добр дан, у вас є гас?, звернувся я до групи дальнобоїв
- В мене є
- Їжу приготувати, казан є, проста вода є.
Коротше кажучи сербська мова не надто складна для українця
Розговорившись мене запропонували взяти одному з них що їде прямо таки в Херцег Нові
Монтенегро прекрасний. А доріг доріг як у Вкраїні милій таких ніде нема. Ось вже і Фйорд видніється
Моя вантажівка не доїхала до центру Херцег Нові. Херцег Нові розташований вздовж кромки води довжиною більше 7 кілометрів. На зупинці автобусу ніхто не знає і навіть не чув ні про яку базу підводних лодок - дивні якісь.
- Тунель, танел мені треба. Якийсь хлопчина любязно запропонував за мене заплатити в автобусі
- Куди тобі?
- Тунель, абандонед сабмарін.. Ноу?.. центр
В Херцег Нові в кожному автобусі сидить касир в стаціонарній будочці та вибиває на касовому апараті з характерним звуком квиточки, які між іншим в Євро, в євроцентах.
В центрі всі площадки для огляду, не повірите - платні, в євро, російсвькомовні дітлахи групами, дачі.. інфоцентри що відмічені в мене на карті - неіснуючі..
І ось спускаючись з гори до моря я знаходжу ресторан і хапаюсь як за соломинку за Петра
- Петя я в Херцег Нові, кинь координати Бази абандонед лодок
І Петя таки виручає:
- Лови координати, щоправда вона на іншому березі фьйорду, а це 55 кілометрів, або паром за 10 кілометрів..
Смеркалось..
Автобуси нашару якось відмовляються везти хоча би дві зупиночки..
- Автостопу тут нема, запевняє місцевий, їдбь до парому, він - безкоштовний для піших людей
автобус до парому коштує 70 євроцентів, але певно вони вже не ходять, а зупиняється туристичний автобус, забитий всім підряд: туристами,місцевими і т.д.
- Оан евро, нахальним голосом каже водій
- яке, 70 центів я знаю. Якщо оан евро то я краще вийду та сяду в бус(автобус укр), наполягаю я
Але водій не зупинився, а довіз мене до парому безкоштовно, незважаючи на моє бажання заплатити 70 центів
Ледь ледь встигаю заскочити в паромчик.. нахлинають спогади про прекрасного "Металіст"а в Севастополі
Відійшовши 200 метрів нічого не зловивши стопом та обколовшись якоюсь неведомою дуже колючою штукою знаходжу автокемпінг готель та влягаюсь в куточку
Ну що ж, йдемо вздовж кромки води, десь тут і база подлодок буде.
"То ли я дурак, то ли лыжи не едут", але за певний час я зрозумів що якось не туди я пішов і база в протилежну сторону, десь..
місцеві машинки "доставляють"
Чіпляючись до стоячих на місці водіїв я доїхав таки до наступного пункту мого Тріпу - Котор.
Котор знаходиться в самому куточку одноіменної затоки та свого часу був центральним містом торгівлі рибою, одягом..
І що ж тут ще є - Нива
Вся стара чкастина міста входить в світову спадщину Юнеско та охороняється законом
Найцікавіше в Которі - фортеця на верхівці гори з "прекрасным видом", почув я на касі.
- К церкви идти пятнадцать минут, а наверх сорок, билет около одного евро, все та ж мова
Але мене якось стукнуло що я не повинен витратити в цій all inclusive державі ані пені, вибачте ані центу, тому перешукавши обхідні шляхи взяв на абордаж за допомогою палиці одну зі стін
не здається що рожеві пакети для сміття в історичному місці виглядають "недуже?"
Вид непоганий, але зважаючи на те що я бачив по дорозі сюди - посередньо
Треба вибиратись звідси, з Монтенегро
Недовго постоявши мене підібрав чоловік, котрий точно знав abandoned submarine tunel, але мені вже було не до цього тому любязно подякувавши пересів у Golf 3 з двома англійськомовними хлопцями що вздовж набережної їхали майже до Албанії
- what can you tell me about Romanian people? I scary soo more tsigans
- You know, all people are two categories: good and very good
я запамятав цей вислів на все життя та вже не раз цитую його в своєму житті