5. Тріп східною Європою (Їжа, мова і цигани)
Наостанок хочу розказати, шо ми куштували. Про Чехію і Італію писала по ходу, а тут розкажу про польську і словенську кухні. Дуже приємно вразила і здивувала словенська!
Я люблю польську кухню, але цього разу ми були не довго там, тому куштували тільки саме любиме.
Суп журек в кафе - однозначно рекомендую цей заклад!
Він був такий смачний, шо спочатку я на нього накинулася, а тоді вже згадала, шо хотіла сфотати.
Там же - качка в сливовому соусі і кисла тушена капуста, яка подається до м'яса і в Польщі, і в Словенії, і в Чехії
Наступного дня хотілося бігоса, але не порекмендую Був непоганий, але не зовсім такий, як має бути:
Словенські страви:
Дуууууже смачна форель в *ресторані* в Бледі:
Просто прекрасна гобова юха (грибна уха) теж в Бледі:
Взагалі, в Словенії дуже багато страв з грибів! І не тільки з шампіньйонів, а з різних. Мабуть найбільше з білих, але ще ми їли якісь фантастичні рижики... чи лисички, шось таке.
Дуже цікава страва - штрукльї з гобовим соусом:
Це таке тісто тонке (по виду, як на пельмені), з якого зроблені рулети (наче з творогом і горіхами ми їли, але здається, вони різні бувають) і потім зварені. Я не знаю, як начинка не випадає в процесі варки... Дуже смачна штука, особливо з гобовим соусом!
Фантастичний словенський десерт - гібаніца
Це їх святковий традиційний пиріг, в якому багато начинки: творог, мак, яблука, горіхи. Його там готують кругом, якщо хто буде - це маст хев!
Не менше їжі мене завжди цікавить мова. Не знаю навіть чому, я далеко не гуманітарій, але завжди мені подобалося все пов'язане з мовами. Від чого яке слово походить, як що перекладається і т.д.
Зібрала тут ті смішні слова, які нам траплялися по дорозі:
Позор - увага (це і чеською, і словенською, і словацькою). Цей позор настільки часто трапляється, що до кінця подорожі вже якийсь і не смішний )
Чеське слово:
Тичинка - соломка (купувала солону соломку їсти і побачила, шо це тичинки).
Словенські слова:
Каковость - якість;
Срака - сорока;
Почіваліще - відпочинок, зона відпочинку;
Парковіще - парковка;
Торжище - базар;
Одпадкі - відходи.
Словацькі слова:
Почивадло - відпочинок, зона відпочинку;
Черствость - свіжість.
Окремо винесу наше слово "швидкість", яке словенською означає хитрість!!! А словацькою... рихлість!
Кілька днів ми ніяк не могли дочитатися, що то написано, коли пролітали по автобану:
Вони міряють нашу хитрість! Це ж просто прекрасно!
В Словаччині такі ж знаки, але рихлість міряють. Мало того: коли їдеш десь містом, вони пишуть: спомаль!
Я просто наслаждаюся всим цим!
І ще одне словенське слово, яке мене здивувало - це ягода, шо по-нашому - полуниця!
Взагалі, може бути не ясно, якою мовою я там взагалі розмовляла - балакала, як попало. Якісь кілька фраз я завжди казала англійською, шо вже впечатані в голову; шось будувала на ходу і не вистачало знань, то ліпила туди словечко з польської, української, а інколи казала шось таке, шо на мій погляд мало б бути схожим на словенську (почіваліще, торжище, парковіще - не важко продовжити логічний ряд)
Ну і в фіналі розповіді покажу вам, як живуть цигани на Закарпатті. Минулого року я писала про це, але фото ми не робили, бо була ніч, а цього року їхали на Драгобрат з Мукачева і від душі налюбувалися замками.
Ну, шо це клініка - ясно, але ж якби там не було - в них є гроші. Чому вони хоча б у своїх селах не зроблять дорогу?!! Ну вони ж теж там їздять!
З Мукачева до Драга дууууууууужеее ужасна дорога.
Після повернення, багато хто мене питав, що найбільше сподобалося, в якій країні краще і т.д.
Я так задумалася... не було нічого екстраординарного, в Європі ми бували і раніше, там все зрозуміло, логічно, комфортно. Це не якийсь незвіданий край, щоб ми були чимось здивовані чи шоковані. Так, мабуть Словенія - це дуже таке приємне відкриття, але не сильно здивовані, Прага дуже хароша, але це все не такі сильні відчуття. Я шукала щось інше для відповіді. І поняла, що!
Був момент у подорожі (здається, ми їхали Австрією, але це не принципово), коли мені здалося, що я вдома. Мало того - було відчуття, що ми з'їздили на вихідні в Словенію покататися на велосипедах до озера (на велосипедах, бо скільки ми їхали - кругооом було валом машин з веліками) і повертаємося додому десь наприклад в Австрію. І шо от зараз ми приїдемо у свій прекрасний комфортний будинок, а завтра підемо на свою впорядковану, нормальну, логічну роботу в якомусь консервативному містечку. Звідки взялося це відчуття - я не знаю, це було шось таке миттєве! Але все це я відчула.
Хз, чи харашо це, чи погано, що я "вдома" себе відчуваю десь на чужині, а не тут. Бо тут, коли виходиш на вулицю, то не віриться, шо я можу жити серед оцих канав і калюж (не подумайте, я дуже люблю повертатися додому, люблю Полтаву, люблю взагалі відчуття, шо вернувся додому, нравиться хлестати воду з крана і таке інше). Але якось не віриться, шо те, шо нас тут оточує - це нормально. Має бути не так.
І те, шо люди у нас всі набурмосені, не посміхаються і гиркають - це теж не нормально. Часто кажуть, шо західні люди не щирі, всі ці європейці, а особливо американці, посміхаються тобі, а всередині йому байдуже, шо це все лицемірство. Але я от задумалася - а шо, я хочу, шоб якийсь чувак в маршрутці був не байдужий до мене? Та не хочу, не нада, хай своїми проблемами займається, але якшо він мені посміхнеться - це буде приємно!
Скільки за ці два тижні мені посміхалося в Європі людей! Любо хто, з ким зустрічаєшся поглядом. Якщо затримується погляд секунди на 2-3, то тебе спитають - хау а ю, кивнуть, помахають рукою і це нормально.
Шо я хочу сказати. Бажаю всім подорожувати більше, частіше, довше і перш за все бажаю це собі ). Бо з кожною подоріжжю шось міняється на краще!
1. Україна, Польща
2. Чехія
3. Словенія, Італія
4. Австрія, Словаччина
Я люблю польську кухню, але цього разу ми були не довго там, тому куштували тільки саме любиме.
Суп журек в кафе - однозначно рекомендую цей заклад!
Він був такий смачний, шо спочатку я на нього накинулася, а тоді вже згадала, шо хотіла сфотати.
Там же - качка в сливовому соусі і кисла тушена капуста, яка подається до м'яса і в Польщі, і в Словенії, і в Чехії
Наступного дня хотілося бігоса, але не порекмендую Був непоганий, але не зовсім такий, як має бути:
Словенські страви:
Дуууууже смачна форель в *ресторані* в Бледі:
Просто прекрасна гобова юха (грибна уха) теж в Бледі:
Взагалі, в Словенії дуже багато страв з грибів! І не тільки з шампіньйонів, а з різних. Мабуть найбільше з білих, але ще ми їли якісь фантастичні рижики... чи лисички, шось таке.
Дуже цікава страва - штрукльї з гобовим соусом:
Це таке тісто тонке (по виду, як на пельмені), з якого зроблені рулети (наче з творогом і горіхами ми їли, але здається, вони різні бувають) і потім зварені. Я не знаю, як начинка не випадає в процесі варки... Дуже смачна штука, особливо з гобовим соусом!
Фантастичний словенський десерт - гібаніца
Це їх святковий традиційний пиріг, в якому багато начинки: творог, мак, яблука, горіхи. Його там готують кругом, якщо хто буде - це маст хев!
Не менше їжі мене завжди цікавить мова. Не знаю навіть чому, я далеко не гуманітарій, але завжди мені подобалося все пов'язане з мовами. Від чого яке слово походить, як що перекладається і т.д.
Зібрала тут ті смішні слова, які нам траплялися по дорозі:
Позор - увага (це і чеською, і словенською, і словацькою). Цей позор настільки часто трапляється, що до кінця подорожі вже якийсь і не смішний )
Чеське слово:
Тичинка - соломка (купувала солону соломку їсти і побачила, шо це тичинки).
Словенські слова:
Каковость - якість;
Срака - сорока;
Почіваліще - відпочинок, зона відпочинку;
Парковіще - парковка;
Торжище - базар;
Одпадкі - відходи.
Словацькі слова:
Почивадло - відпочинок, зона відпочинку;
Черствость - свіжість.
Окремо винесу наше слово "швидкість", яке словенською означає хитрість!!! А словацькою... рихлість!
Кілька днів ми ніяк не могли дочитатися, що то написано, коли пролітали по автобану:
Вони міряють нашу хитрість! Це ж просто прекрасно!
В Словаччині такі ж знаки, але рихлість міряють. Мало того: коли їдеш десь містом, вони пишуть: спомаль!
Я просто наслаждаюся всим цим!
І ще одне словенське слово, яке мене здивувало - це ягода, шо по-нашому - полуниця!
Взагалі, може бути не ясно, якою мовою я там взагалі розмовляла - балакала, як попало. Якісь кілька фраз я завжди казала англійською, шо вже впечатані в голову; шось будувала на ходу і не вистачало знань, то ліпила туди словечко з польської, української, а інколи казала шось таке, шо на мій погляд мало б бути схожим на словенську (почіваліще, торжище, парковіще - не важко продовжити логічний ряд)
Ну і в фіналі розповіді покажу вам, як живуть цигани на Закарпатті. Минулого року я писала про це, але фото ми не робили, бо була ніч, а цього року їхали на Драгобрат з Мукачева і від душі налюбувалися замками.
Ну, шо це клініка - ясно, але ж якби там не було - в них є гроші. Чому вони хоча б у своїх селах не зроблять дорогу?!! Ну вони ж теж там їздять!
З Мукачева до Драга дууууууууужеее ужасна дорога.
Після повернення, багато хто мене питав, що найбільше сподобалося, в якій країні краще і т.д.
Я так задумалася... не було нічого екстраординарного, в Європі ми бували і раніше, там все зрозуміло, логічно, комфортно. Це не якийсь незвіданий край, щоб ми були чимось здивовані чи шоковані. Так, мабуть Словенія - це дуже таке приємне відкриття, але не сильно здивовані, Прага дуже хароша, але це все не такі сильні відчуття. Я шукала щось інше для відповіді. І поняла, що!
Був момент у подорожі (здається, ми їхали Австрією, але це не принципово), коли мені здалося, що я вдома. Мало того - було відчуття, що ми з'їздили на вихідні в Словенію покататися на велосипедах до озера (на велосипедах, бо скільки ми їхали - кругооом було валом машин з веліками) і повертаємося додому десь наприклад в Австрію. І шо от зараз ми приїдемо у свій прекрасний комфортний будинок, а завтра підемо на свою впорядковану, нормальну, логічну роботу в якомусь консервативному містечку. Звідки взялося це відчуття - я не знаю, це було шось таке миттєве! Але все це я відчула.
Хз, чи харашо це, чи погано, що я "вдома" себе відчуваю десь на чужині, а не тут. Бо тут, коли виходиш на вулицю, то не віриться, шо я можу жити серед оцих канав і калюж (не подумайте, я дуже люблю повертатися додому, люблю Полтаву, люблю взагалі відчуття, шо вернувся додому, нравиться хлестати воду з крана і таке інше). Але якось не віриться, шо те, шо нас тут оточує - це нормально. Має бути не так.
І те, шо люди у нас всі набурмосені, не посміхаються і гиркають - це теж не нормально. Часто кажуть, шо західні люди не щирі, всі ці європейці, а особливо американці, посміхаються тобі, а всередині йому байдуже, шо це все лицемірство. Але я от задумалася - а шо, я хочу, шоб якийсь чувак в маршрутці був не байдужий до мене? Та не хочу, не нада, хай своїми проблемами займається, але якшо він мені посміхнеться - це буде приємно!
Скільки за ці два тижні мені посміхалося в Європі людей! Любо хто, з ким зустрічаєшся поглядом. Якщо затримується погляд секунди на 2-3, то тебе спитають - хау а ю, кивнуть, помахають рукою і це нормально.
Шо я хочу сказати. Бажаю всім подорожувати більше, частіше, довше і перш за все бажаю це собі ). Бо з кожною подоріжжю шось міняється на краще!
1. Україна, Польща
2. Чехія
3. Словенія, Італія
4. Австрія, Словаччина