"Належність Шевченка й Гейне до спільного контексту європейського революційного романтизму середини XIX ст. найвиразніше проявилася в їхніх поемах «Сон. Комедія» і «Німеччина. Зимова казка», які з'явилися одночасно, 1844 року. Моменти типологічної близькості цих творів не раз фіксувалися в українському радянському літературознавстві, але з істотним ( Read more... )

До видання увійшли написані російською мовою повісті Т. Г. Шевченка «Княгиня», «Музикант», «Художник» та інші, що були створені у 1854-1857 рр. під час заслання поета у Новопетровському ( Read more... )

"Вірш присвячено одній з фундаментальних проблем осмислення світобудови - неминучості смерті як акту припинення земного існування живої системи, зокрема буття людини. Тема смерті проходить через усю Шевченкову поезію від «Причинної» та «Думок» до останнього твору «Чи не покинуть нам, небого...», втілюючись у різних мотивно-образних і стилістичних ( Read more... )

( Read more... )

( Read more... )

"Щоденник Тараса Шевченка добре опрацьований у нашому літературознавстві, зокрема відзначимо статтю Богдана Рубчака, присвячену теоретичним аспектам жанру та аналізу записів, які проводив письмен­ник упродовж незначного часу - з 12 червня 1857 р. по 13 липня 1858-го у контексті його творчості. «Журнал» становить для нас незаперечну цінність тим, що ( Read more... )

( Read more... )

"Шевченко, на відміну від багатьох відомих людей, не  був гурманом. Адже багатодітна кріпацька родина не розкошувала. Тим більше, що він в 9 років залишився сиротою. Голод примушував його (які багатьох йому подібних) красти чужу курку або маленьке порося, яких він потім сам готував у печері за селом (Козачковский А.О. Из воспоминаний о Т. Г. ( Read more... )

( Read more... )

"Відшукуючи собі місце для садиби між Межирічем та Пекарями, Шевченко з невеликою компанією, що його супроводжувала, став на спочинок. У цей час до них підійшов пан у фраку, рукавичках, лакованих черевиках і з рушницею через плечі. На запитання Шевченка, звідки він узявся й що йому треба, пан відповів .по-польському: na polewanie! Тарас Григорович ( Read more... )