не живу. !!! Вже багато років.
Позавчора раптом збагнув - поки лиш на мить - що не живу. !!! Вже багато років. (з мамою це не повязано) !!!!! Оце новина!!!
З одного боку, став роботом, який постійно чимсь завантажений, переслідує цілі, дбає про майбутнє, не може й на мить зупинитись, побачити те, насолодитись тим, що є кожен момент... Робот, який не знає світу, життя, радостей...
З іншого боку, не живу, бо остаточно втратив свободу (останні майже 20 років прагнув не свободи, а любові...), бо був таким надмірно Лао-дзичним, що дозволив іншим нахилити себе по повній, до самої землі - надто забагато я йду на поступки - і моя свобода, мої прагнення, моя воля, мої мрії всихають, гниють. Я дозволив збити себе спантелику, майже все втратити і майже нічого не здобути. Я завжди цінував інших більше себе. Лежу тепер в поросі, знесилений, переламаний - не можу пригадати себе й світ!!!!!!! - але ще живий і бажаючий підвестись на ноги.
Хочу знову жити. Хочу радіти, відчувати смаки життя, палати, творити, любити. Яким я колись був.
З одного боку, став роботом, який постійно чимсь завантажений, переслідує цілі, дбає про майбутнє, не може й на мить зупинитись, побачити те, насолодитись тим, що є кожен момент... Робот, який не знає світу, життя, радостей...
З іншого боку, не живу, бо остаточно втратив свободу (останні майже 20 років прагнув не свободи, а любові...), бо був таким надмірно Лао-дзичним, що дозволив іншим нахилити себе по повній, до самої землі - надто забагато я йду на поступки - і моя свобода, мої прагнення, моя воля, мої мрії всихають, гниють. Я дозволив збити себе спантелику, майже все втратити і майже нічого не здобути. Я завжди цінував інших більше себе. Лежу тепер в поросі, знесилений, переламаний - не можу пригадати себе й світ!!!!!!! - але ще живий і бажаючий підвестись на ноги.
Хочу знову жити. Хочу радіти, відчувати смаки життя, палати, творити, любити. Яким я колись був.