Війна як вона є
ЗСУ
Я ніколи не міг пишатися українською армією, - пише Ронин.
20 років це було щось таке, що жило своїм паралельним життям десь на околиці міста. Всі знали, що за бетонними парканами ходять строєм молоді хлопці в засмальцьованих "дубках", а ще від них тхне в черзі в магазині, баня раз на тиждень - це не жарт.
Прапорщики приносили класні чоботи від костюма хімічного захисту та маскувальні сітки на ринок - хороші речі купували із задоволенням, як і каністри з паливом. Іноді ворота частини відкривалися, і звідти з гарчанням викочувалася з брязканням гора іржавого заліза або машини, більше схожі на експонати музею - везли солдатиків на полігон. А ще на 9 травня і День Незалежності м'язисті десантники розбивали цеглу і махали ногами. Всі.
Середня людина знала, що в армії
ДАЛІ ЧИТАЙТЕ ТУТ