Oct 08, 2009 00:01
Сливове вино було занадто солодким. Воно розтікалось тілом, скупчуючись у двох полярних центрах: голові, заважаючи думати, і ногах, роблячи їх неслухняною ватою. Гаряче повітря обпікало шкіру, вичавлювало з тіла рештки вологи, і вкупі з вином перетворювало його на драглисте желе. Сливове желе.
Слова неквапні і густі, обоє говорили, смакуючи, добираючи потрібні звуки, як цідять лавандову олію, щоб добути концентрат. "Драже... дражливий... дражнитися", - він малював словесну лінію, не шкодуючи фарб, і таки дражнився з нею тихим напівусміхом, напівпитанням-напіввідповіддю, чи просто думав вголос, не спам'ятаючи, що говорить до когось. "Дощ...", - вона відказала якось наче не в лад, і перекинула назовні вікна ноги, аби краплі хоч трохи остудили голову.
- Випадеш.
- Ні.
- Тоді сиди. Сиди.
.........................................................................................................
пролюбов,
пьяноепризнание