May 26, 2009 23:38
Мене на вечір
замінять дві пляшки
Балтики трійки.
На мої плечі
смогом осядуть
твої сигарети.
Зазвичай важко
казати правду,
брехня - снодійна,
ми схильні вірити.
Та ще зручніше
мовчати,
поки є пиво,
а я все-одно
живу через десять
будинків.
А я - занадто постійно.
А я намагаюся стати
твоєю зупинкою.
Дарую котів,
щоб було
в нас хоч трохи
спільного.
Ти встиг прикріпити
на мене ярлик
„за викликом”,
хоча й розумієш,
що з цього
вже вийшло
щось більше,
що ми надто міцно
залипли,
що ми вже
занадто постійно...
не вірш і не проза, не вигадка, але й не справжнє. так, випадкова емоція і випадкова зустріч.
вірші соплі,
меніболить,
срать