Коротко про несуттєве)

[kinomoto_yuki]

 Життя на нашому тихому півдні пливе своїм плином -- студенти завзято гуляють, свідки Єгови набридають, сусіди й коти голосно кохають або вбивають одне одного, і пташки співають, а оніґірі так само смакують, і поїзди поїздять, і чікани в поїздах так само когось обмацують, і хтось так само стоїчно їх ігнорує, а пішоходи так само не помічають одне одного, і сакура готується розквітнути чи вже квітне, а слива вже відцвітає, але що з них що - не розбереш, а погода таки повертає на літо, і чужі кістяки відлітають із шаф у вирій, але свої все одно займають забагато місця, і сміттєвіз будить зранку веселою мелодією або не будить, і хтось сортує сміття або звалює все на одну купу, і життя йде далі або тупцяє на місці, і все таке звичне що хочеться втекти хоча б і туди, звідки втікав раніше...
**

І от хіба тільки майже нема води в супермаркетах, і оголошення повідомляє, що "велике прохання брати не більше 6-ти 2-літрових пляшок в одні руки". Ми живемо на безпечній відстані у 600 кілометрів від постраждалого регіону, кому в нас може знадобитися стільки??

писи: Перечитала тепер свої пости річної давнини й дивуюся, як-то воно все так по-дитячому виходило. Хоча хто б казав, я й зараз себе відчуваю років на 12. А в соціальному плані й узагалі як немовля - маю 2 функції: мовчу або сцяю окропом %)
писи2: до речі, про вищезазначену фізіологічну функцію, для філолохів і співчутливих:
http://forum.lingvo.ru/actualthread.aspx?tid=87720
http://www.gramota.ru/slovari/argo/53_9641
))