Радянські кінематографісти одразу демонструють глядачеві нарізку соціальної нерівності в Америці, потім - процес друку газети і викликаний з Японії журналіст Гаррі Сміт (грає Всєволод Аксєнов), аби відправити його в Росію, повернувшись з якої він має написати необов’язково правдиву книжку про агресивні настрої комунізму.

Сміта картає, що він ( Read more... )

«Мене звати Джо Меррік (грає Hal Holbrook - примітка моя), я московський кореспондент газети «Чікаго Геральд». Наступного місяця я назавжди покидаю Москву. Йду з газети і сідаю писати книгу, книгу події якої закінчуються в цьому само дворі, де мені довелося попрощатися з Октябріною. Кажуть російські морози можуть вбити все живе, навіть пам'ять… але ( Read more... )

Стаття набуває розголосу (приїздять інші журналісти з Лондону, але їх роль декількасекундна) і підтримки в громадськості, якій тільки дай погавкать на промові політиків, чи пустить зграю собак (саме через пса стається скандал) в двір мерові. А автора статті звільняють з редакції, а потім і садять в тюрму.

А закінчується все великою перемогою ( Read more... )

Можливо соромно цього не знать, але я лише з цього фільму дізнався, що Беніто Муссоліні (Benito Mussolini) був журналістом. І даний фільм, хоч і не всеціло присвячений газетярському періоду в майбутнього великого диктатора, але певний шматок про це є, з моменту як він вже був редактором «Avanti!». Ще зупинена увага на появі «Il Popolo d`Italia ( Read more... )