Нове життя київських схилів
Знамениті дніпровські кручі, візитівка Києва, не перший рік перебувають у занепаді. Кияни та гості міста не відвідують цієї паркової території протягом кількох десятиліть, а цього року з низки причин, і насамперед через непросту зиму, одразу в кількох місцях активізувалися зсувні процеси. Реконструкцію схилів відкладали вже років 30, але зараз через складну ситуацію просто необхідне втручання будівельників. Утім, мова йде не лише про укріплення зсувонебезпечних ділянок - у профільному департаменті КМДА розробляється комплекс заходів з відродження дніпровських круч. Ідеться і про розширення на одну смугу Паркової дороги, і про облаштування алеї Соборності на середній терасі, і про перспективи створення справжньої набережної Дніпра в центрі міста. Про це «Вечірка» поспілкувалася з начальником Департаменту містобудування та архітектури Сергієм Целовальником, а також опитала експертівтранспортників.
Схили - це живий організм
Київські кручі не завжди були такими, якими їх знаємо ми. На старих фотографіях і малюнках видно, що вони були значно стрімкішими та «лисими», тож дуже часто траплялися великі зсуви грунту, що відносили із собою рослинність. Як розповів Сергій Целовальник, за даними археологів, перші протизсувні укріплення в Києві датуються ще X-XI століттями, а у XIX сторіччі схили були озеленені, згодом споруджувалися підземні комунікації водовідведення - і грунти зафіксували. Проте ситуацію ускладнює будова грунтів схилів, адже це осадові породи, принесені льодовиком, тож у разі надмірної зволоженості вони стають м’якими та втрачають свої несучі властивості. Існує й техногенний чинник, коли під час проектування ігнорується рух підземних, наземних та паводкових вод.
- Нічого дивного у зсувних процесах немає, такою є природа цих грунтів. Величезні обвали трапляються, наприклад, у Криму. І Київ не є винятком, - зазначив головний архітектор столиці. - До речі, саме в результаті зсуву великої маси грунту з верхньої крайки схилів утворилась основа Паркової дороги, а люди вже за допомогою насипів і підпірних стінок перетворили її на проїзд. Нині це найкоротший шлях з Лівобережжя та з боку Столичного шосе до центру міста, однак дорога ця завузька для сучасного Києва. На сьогодні Паркова дорога має дві смуги, але в години пік вона працює в однобічному режимі: зранку тут можна лише піднятися, а ввечері - тільки спуститися. Проект її розширення, що нині розробляється, передбачає створення ще однієї смуги, котра буде реверсною, тобто зранку вгору діятимуть дві смуги, а вниз - одна, увечері ж - навпаки. За словами Сергія Целовальника, пропозиціям щодо розширення Паркової дороги вже років 40, однак саме через небезпеку зсувів це вже не можна далі відкладати. У такий спосіб буде одночасно і транспортну проблему розв’язано, і схили від обвалів урятовано. Якщо ж не почати робити це зараз, можемо втратити схили назавжди.
Кримський парк - на схилах Дніпра
- Упорядкування схилів - це не лише Паркова дорога. Чимало матеріалів про стан схилів ми отримали під час роботи над пішохідною алеєю, розташованою трішки нижче, - веде далі Сергій Целовальник. - Алея існує, але перебуває в занепаді: є повалені дерева, є ділянки зсувів, де вниз «поїхало» і покриття, і підпірні стінки. Виникла ідея перетворення схилів над Дніпром на Національний парк «Україна», у межах якого ця алея стане 9-кілометровою алею Соборності з 25 оглядовими майданчиками - за кількістю областей України та АР Крим. Тут можна буде прогулятися з малюком у візочку, пройтися за руку з коханою, проїхатися на велосипеді, випити води чи квасу або просто посидіти.
Однією з найскладніших ділянок схилів є підходи до містка Закоханих у районі стадіону «Динамо», де близько 200 метрів схилу ледь тримаються на підпірних стінках, а по суті це земляна дамба - між чашею стадіону й власне долиною Дніпра. Уже 35 років існують проекти, якими пропонується збудувати тут замість аварійного схилу будівлю паркінгу, а нинішню алею до містка Закоханих прокласти через її дах, звісно, з озелененням, розв’язавши таким чином проблему паркування. Наразі ця ініціатива перебуває на етапі проектної пропозиції, що була розглянута на містобудівній раді.
- Нині на схилах росте багато дерев. Це самосів, нецінні породи, однак ми не збираємося їх знищувати, - зауважив фахівець. - Вони стануть фоновими, а ми додатково пропонуємо висадити оригінальні дерева, хоча й районовані для нашого клімату та мікроклімату схилів. На поворотах алеї можуть бути розміщені цікаві композиції з табличками, де зазначатиметься, що це за рослина і хто її висадив, як це зроблено в ботанічних садах на півдні країни. Якщо є південь, це не означає, що Київ - це північ, ми також південна територія, просто ніхто не підходив до цього настільки прискіпливо. Допоможе нам і сучасний досвід Італії та Німеччини.
Столиця отримає набережну
Складова алеї Соборності, котра уособлюватиме власне Київ, - це колона Магдебурзького права, що водночас позначає місце Хрещення Русі. До 1025-річчя цієї події буде відкрито оновлені сходи від Європейської площі до монумента. Також буде вирішене питання пішохідного сполучення - на місці трамвайних колій від Поштової площі до колони й далі до Пішохідного мосту незабаром буде прокладено алею, по суті першу пішохідну набережну в центрі міста. Додаткові можливості надає реконструйована Поштова площа. За словами Сергія Целовальника, під час розробляння проекту важливим був не лише транспорт, а й безперешкодний вихід пішохідної площі до води. І, як розповів «Вечірці» аналітик проекту «Яндекс.Пробки» Денис Ткалич, на Набережному шосе, на ділянці від Пошто вої площі до мосту Метро, а також на Володимирському узвозі ускладнення руху незначні й трапляються через зовнішні причини, проблеми є ще з боку Гаванського мосту.
- Зникнення заторів має кілька пояснень, але найголовніше - це ліквідація світлофора, - пояснив «Вечірці» Віктор Петрук, архітектор, автор альтернативного проекту реконструкції Поштової площі. - До реконструкції він мав три цикли, тепер же машини рухаються практично без зупинок. Також було скасовано лівий поворот з Набережного шосе на Боричів узвіз. Раніше площу в один бік за годину проїжджали 1200-1600 автомобілів, а одна смуга без зупинок здатна пропустити 1200-1500 автівок. Тож навіть по дві смуги - це значне збільшення пропускної спроможності. Якщо взяти до уваги розширення Паркової дороги, то можливим є звуження Набережного шосе з 6 до 4 смуг, тим паче одна смуга «зникає» одразу за тунелем.
Наскільки реальним є звуження Набережного шосе, можна буде побачити після відкриття першого тунелю, що заплановане вже на кінець місяця. Тоді машини їхатимуть вільніше та по кращому покриттю, а остаточно оцінити ситуацію можна буде з початком навчального року. Утім, Сергій Целовальник з цікавістю сприйняв таку можливість - у перспективі внаслідок звуження шосе він бачить розширення пішохідної набережної біля води, масштабне її озеленення, а також реалізацію пропозицій колумбійських архітекторів щодо виходів зі схилів безпосередньо до Дніпра над дорогою.
Григорій Мельничук
Вечірній Київ