Мої щоденні вінницькі шляхи вряди-годи перетинаються зі шляхами тихого, чемного і абсолютно химерного толкініста. Я досі не навчилася завчасно вирізняти його серед інших людей, і до кульмінаційного моменту сприймаю його як чоловіка, що хоче звернутися із запитанням "Котра година?". Натомість він впізнає мене здалеку, і щось в моєму вигляді підказує
(
Read more... )
Comments 19
Reply
Reply
Reply
Reply
Єдина з відомих мені гаваней, населена винятково ельфами - Срібляста Гавань
але ти мабуть же ж знаєш, звідти вороття немає.
Reply
Reply
В Абхазії є селище, зусібіч отечене горами ), зветься місцина Псху.
Туди немає доріг. У минулому році там жило близько 300 осіб.
Натуральне хазяйство. Млин. Електростанція. На гелікоптері..нє все ж таки на
вертоліті - по набої, сіль, сірники, спіднє. Переважно росіяни, але є декілька греків, українців, вірмен. Так от. Виходячи з щільності у моїй повсякденній мові нікому незрозумілого
оклику "псху", можливо невдовзі буде 301.
Reply
Reply
Reply
Reply
Reply
Leave a comment