Sep 11, 2012 02:46
якось так ніби тут і не тут. ніби небо ще місяцем вкрите, й сад весь інеєм взявся від срібного, фосфоричного, як блукливі вогні, світла. ніби ніч, ніби дим і туман попід лісом, ніби тіні танцюють на білих дорогах. і пісок охолонув, і вітер, і траса, і потяг - всі тихенько гудуть, монотонно. а так ніби й удома, ніби тепло і жовто у домі, ніби ніч - але сонце з кишені дістати не треба й нагоди. ніби затишок - ось він, розпашілим поп-корном випорхує прямо в душу. ніби там і не там, ніби в нас зупинився час - крихтами сиру, чашкою чаю, пледом колючим.
поезія,
Довга ріка і великий день