Як я проходила сценарні курси. Епілог
Та-дам! 6 занять курсів із 7 за програмою пройдено. І наступний урок - завершальний.
Остання домашка виявилась не надто велика, тож я вже навіть встигла уже надіслати її викладачу. А ще мала час і натхнення виконати завдання, яке я заборгувала. Тобто, написати драматичну сцену з майбутнього фільму.
Отже, від сертифікату про завершення курсів мене відділяє кілька днів. І вже зараз можна говорити про підсумки того, що відбувалося зі мною кожної суботи протягом 2 місяців.
Занурення в творчу дійсність
І хоча моя нинішня робота має чимало творчих задач, і мене оточують креативні колеги, здебільшого вони - дизайнери та педагоги. Ми говоримо із ними різними мовами. Курси ж стали поверненням до студентства, коли в одному приміщенні зібралися люди з подібними нахилами, які мають схожі вподобання, а вся їхня увага прикута до тексту. У випадку з курсами - до тексту сценарію.
Серед людей, які обмінюються думками, поглядами, енергією, відбувається запуск унікальної мисленнєвої діяльності, розвиток, зароджуються власні ідеї та висновки. Які поза цими стінами, без належних умов, не мали змоги пробитися. Ідеї виникли завдяки розповідям викладача про кіно, режисуру, сценаристку, акторське мистецтво. Вправам, які ми виконували. Конспектам, які ми записували. Історіям про життя.
Що головне я взяла для себе з курсів
Курси дали мені поштовх більше писати. Це видно навіть з мого блогу. Дописи тут з’являються частіше.
Одна із вправ, яку я виконую протягом усього часу курсів, і пропустила лише раз, - це ведення щоденника. Для сценариста щоденник корисний тим, що він тренує увагу та пам'ять. Потрібно записувати те, що відбувалося протягом дня. Тобто, розповідати міні-історію, не забуваючи про деталі. Хоча мій щоденник - це скоріше твір-роздум, а не розповідь чи опис. Він став місцем впорядкування думок.
Власне, написання сценаріїв. Протягом курсу ми розпочали писати кожен свій сценарій повнометражного фільму. І практичні завдання стосувалися саме наших героїв, наших історій та сцен у них. Прослухавши теорію, ми відразу ж її застосовували на практиці. Робили свої помилки, чули коментарі про роботи одне одного.
На завершення. Найбільш цінні (особисто для мене) поради:
- дивитися кіно та аналізувати, як воно зроблене. Особливо ті картини, які за структурою схожі на фільм, над яким ми працюємо;
- брати героїв із життя - фантазія бідніша за реальність;
- читати сценарії в оригіналі, адже лише читаючи вже написані сценарії, можна написати власний.
The End.