(no subject)

[karposhka]

Це така дикість - писати тобі
Через призми немитого посуду.
Вогники світла у темній трубі -
Калейдоскопи картатого досвіду.

Нафантазую, придумаю, вимощу
Галькою спогадів наші перетини.
Тільки мозаїки крадену пригорщу
Я замаскую твоїми портретами.

Вітром розвіється, снігом, туманами
Вицвіте, вигорить, зникне від розпаду.
Шкода, що кадри не стануть гуманними.
Жаль тільки часу і світла, і простору...