Відкриття туристичного сезону-2016 у Кам'янці-Подільському
23 квітня Кам'янець відкрив туристичний сезон - місто робить це щоквітня вже протягом досить довгого часу.
Як на мене, найцікавіше відбувалося в фортеці, але і в інших місцях подивитися було на що. Нижче будуть картинки, часом з підписами.
З досить насиченої програми я вибрала для себе лише кілька моментів - скажімо, парад ретро-автівок...
Або як завжди чудовий археологічний аікнік від наших реконструкторів у Старій фортеці.
Всі ті фестивалі малої авіації та гриму 1930-50-х років цілком собі обійшлися без мене. Я взагалі вважаю великою дурістю влаштовувати покатушки на літачках над містом. Тим більш, всі ті сесни та інші кукурудзники пролітали часом навіть нижче трави - тієї, що над каньйоном. На такій висоті подібні забави мають бути суворо заборонені.
Вперше в світовій історії маленьку, невеличку участь у археологічному пікніку взяв мій Гриць. От як він круто щось відкопує лопаткою!
Всім, хто живе у Кам'янці або збирається найближчими місяцями до нашого міста, дуже і дуже б радила виставку про Подільську губернію у Першій світовій війні, котра відкрилася у пристінному корпусі фортеці.
Працівники музею зробили велетенський обсяг роботи, виставка цікава і класно організована. Тут можна навіть погортати сторінки газети "Подолянин", котра видавалась у губернській столиці в часи війни, почитати спогади про замучене боями місто від відомих людей (від членів імператорської родини - і до Жукова з Брусиловим), подивитися на різноманітні речі того часу. Хороша виставка. Гайдук (а він вже директор музею, ось) в темі ІСВ розбирається чудово - так шо якість була гарантована відразу.
Сходіть, я серйозно.
Парад власне що антикварних автівок був коротеньким - ну, але все одно цікаво.
З кам'янецьких автівок був лише наш знаменитий Хорхь, всі інші прибули з одного з сусідніх облцентрів. Тернопіль і Вінниця, здається - і інформацію варто б перевірити, але в мене вдома археологічного пікніка нема, а Гриць є, тому перевіряти буду як він спати ляже.
Місто встановило черговий рекорд України - з тих, котрі дивні. Найбільший у країні сувенірний магнітик.
В ньому ще фішка - якась технологія доповненої реальності, яка нам всім в родині ненависників мобілок недоступна, скоріше за все. Ось це якраз фіксація рекорду.
О, такий самий кадр з істориком і художником Дмитром Бабюком я вже минулого року робила. Деякі речі не змінюються.
А такого не робила. Тому що технологія наненсення орнаментів на тканину раніше на археологічному пікніку не була представлена.
Оооооо! Тут я залипла надовго. Технологія будівництва саманної хати!
Танці на тому, що скоро буде стіною - а це глина, вода. солома, багно... Ну, як колись по Поділлю в селах робили.
З музикою краще :О)
А потім шубовсь у стіну - як сніжка, але з багна. Хлюп. Хляп. Хрряк. В цьому якраз і фішка - кинути сильно, аби те тісто, з якого хати роблять, гарно врізалося у заготовлений каркас (в даному випадку каркас з паличок). З того боку каркасу повно глиняних клякс.
Переб'ємо пікнік вальсуванням на так званому "Губернському балу" біля ратуші.
З цим біда, звичайно. З розумінням, де треба ставити акценти і чому.
Губернський період пролетів над Кам'янцем, залишивши набагато менше кам'яних артефактів, ніж підсвідомо очікуєш. Ми були бідним губернським центром, замученим. ХІХ століття - точно не та кам'янецька епоха, яку варто романтизувати. Справжня фішка міста - Середньовіччя і початок Нового часу, а не всі ці пролетарії в кепках і міщанки в капелюшках.
Плюс театралізоване дійство від нашого коледжу культури було прогнозовано дикунським. Не знаю, хто писав такий жалюгідний сценарій, але шкода, що ті сценарії не проходять хоч якусь цензуру. Переігрування на межі шаржу, кривляння якогось, дивні, дивні, ДУЖЕ дивні заголовки з начебто старих газет, загальна метушливість - нє, нє, нє.
І я чудово розумію, що діти стараються з усіх сил. Вони роблять те, що можуть - і чому їх навчили. Це вже дме з усіх щілин нестача культурного багажу в авторів сценарію.
І досить з цим. Бо ж це було далеко не найгіршим на святі (найгіршим були промови якогось з обласних бонз - неймовірно, ну просто фантастично косноязика людина, котра на галопуючому кривоногому суржику дуже хотіла щось сказати, говорила багато, але виходило просто смішно. Як неуки потрапляють в політику - це не до мене питання.
Що там ще показати?
Подільські скарби.
Великодній кошик для воїнів у АТО.
А ось його наповнюють.
На всі ті виставки навколо ратуші я вже не встигла, бачила дуже мало.
"Титани" - кам'янецька команда з американського футболу.
Олег і Антін мелють муку для хліба.
Хліб буде тут.
Але поки місять.
Знову вальс на Польському ринку.
Хода. Вона йшла відразу за ретро-автомобілями - і була, напевно, найбільшою за всі за останні роки. Мер потім казав, що бачить сьогодні набагато більше людей. Тільки. боюся, це були не туристи - а нагнані з усіх коледжів і вишів міста студенти, котрі потім там же, на площі танцювали.
Ось це, приміром, майбутні будівельники виплясують з цеглинами.
Це - майбутні хореографи.
А це... Хто сказав "майбутні хвороби"? Це майбутні медпрацівники!
Я вже чесно не знаю, що ще написати.
О, знову саманна хата! Ну, заготовка для неї.
Ратушу вже і так видивлялась, і так - повністю вона у трубу не помістилася.
О. сусіди, ПДАТУ.
О, ось про що забула написати.
Відкрили для туристів після реставраційних робіт нещасну Нову Західну башту, дах котрої обвалився у серпні 2011 р.
Її відкривали теж міні-виставою - причому на українській, польській і чомусь навіть російській мові. Приємно було слухати, як важко дівчині давалася та російська. Сильний акцент свідчить про хороше для всієї країни: ми вже далеко від тотальної русифікації.
Хоча... На свято приїхала купа телеканалів - і всі оператори традиційно говорили російською. Часом здається, що це професія, де найбільше утискають україномовних.
