Церкви Карпат вже в ЮНЕСКО. Дочекалися!
Маємо шосту позицію в Списку всесвітньої спадщини ЮНЕСКО від УКРАЇНИ: спільна з Польщею номінація "Дерев'яні церкви Карпат". Вісім наших, вісім їхніх. Добре!
Церква св. Юра, Дрогобич
Повна назва нового ЮНЕСКівського об'єкту - "Дерев'яні церкви Карпатського регіону в Польщі та Україні" ("Wooden Tserkvas of the Carpathian Region in Poland and Ukraine"). Наші красуні: Церква Святого Юрія у Дрогобичі (Львівшина; II пол. XVII ст.), Церква Трійці у Жовкві (1720 р.), Церква Собору Пр. Богородиці у Маткові (Львівщина; 1838 р.), Церква Різдва Пр. Богородиці у Нижньому Вербіжі (Івано-Франківщина; 1808 р. - дууууууже хочеться її побачити без бляхи), Церква Зішестя Св. Духа у Потеличі (Львівщина; 1502 р.), Церква Зішестя Св. Духа у Рогатині (Івано-Франківська обл.; поч. XVI ст.), Церква Архангела Михайла в Ужку (Закарпаття; 1745 р.), Церква Вознесіння Господнього в Ясині (Закарпатська обл.; 1824 р.).
Храми з території Польщі - теж наші по суті.
"Розташований біля східного кордону Східної Європи, транснаціональний об'єкт налічує 16 церков, побудованих з горизонтальних дерев'яних колод між XVI і XIX століттями громадами православної та греко-католицької конфесій. Вони репрезентують культурну виразність чотирьох етнографічних груп, а також декоративні й технічні характеристики, котрі вони досягли у свій час. Ці церкви - це спадок окремішньої будівельної традиції, котра корениться в православній церковній архітектурі, в якій переплітаються елементи місцевої традиції і символічні посилання на космогонії власної громади", - з офіційного повідомленні на сайті ЮНЕСКО.
Святодухівська церква, Рогатин
Церква св. Юра, Дрогобич
Повна назва нового ЮНЕСКівського об'єкту - "Дерев'яні церкви Карпатського регіону в Польщі та Україні" ("Wooden Tserkvas of the Carpathian Region in Poland and Ukraine"). Наші красуні: Церква Святого Юрія у Дрогобичі (Львівшина; II пол. XVII ст.), Церква Трійці у Жовкві (1720 р.), Церква Собору Пр. Богородиці у Маткові (Львівщина; 1838 р.), Церква Різдва Пр. Богородиці у Нижньому Вербіжі (Івано-Франківщина; 1808 р. - дууууууже хочеться її побачити без бляхи), Церква Зішестя Св. Духа у Потеличі (Львівщина; 1502 р.), Церква Зішестя Св. Духа у Рогатині (Івано-Франківська обл.; поч. XVI ст.), Церква Архангела Михайла в Ужку (Закарпаття; 1745 р.), Церква Вознесіння Господнього в Ясині (Закарпатська обл.; 1824 р.).
Храми з території Польщі - теж наші по суті.
"Розташований біля східного кордону Східної Європи, транснаціональний об'єкт налічує 16 церков, побудованих з горизонтальних дерев'яних колод між XVI і XIX століттями громадами православної та греко-католицької конфесій. Вони репрезентують культурну виразність чотирьох етнографічних груп, а також декоративні й технічні характеристики, котрі вони досягли у свій час. Ці церкви - це спадок окремішньої будівельної традиції, котра корениться в православній церковній архітектурі, в якій переплітаються елементи місцевої традиції і символічні посилання на космогонії власної громади", - з офіційного повідомленні на сайті ЮНЕСКО.
Святодухівська церква, Рогатин