Репетиція Меджибожу-2011
А сьогодні в Меджибожі відкрили фестиваль, який називається "Відкриття фестивалю "Стародавній Меджибіж". :о)
Тобто сам "Стар. Медж." буде як завжди - в кінці літа (26-27 серпня - і обіцяють, що він перевершить всі шість попередніх фестів), а сьогодні і завтра в фортеці така собі пре-парті, підготовчі роботи - з усіма елементами на кшталт боїв, середньовічної музики та фаєр-шоу - але з меншими натовпами (як учасників, так і глядачів).
Колись казали, що справжня жінка вміє з нічого зробити шляпку, салат і скандал. Майже з такого от нічого, з дріб'язку якогось в Меджибожі організатори зі Сходу і Центрну України й зробили пріквел "Стародавнього Меджибожу".
Просто саме сьогодні, 4 червня, в Летичівський район мало приїхати (думаю, вже давно приїхало) MTV - знімати передачку про середньовічну харчевню "Веселий Бурдюк".
Народ, пов'язаний з Бурдюком, вирішив - а чому й ні? - і позвав до купи ще учасників з військово-історичних клубів Києва, Харкова, Хмельницького (Спарта, Чорний Лебідь, з хмельницького чомусь ВоінЪ - через старорежимну ять. Хмельничани, лицарі про ять ніц не чули, нашо вам та ять?:о))
В перший день, тобто сьогодні, все відбувалося якось ліниво-розслаблено: навіть сутички "4 на 4" (Меджибізька відповідь хотинським "5 на 5").
Глядачів було небагато - але дітлашня навіть мала якихось своїх фаворитів - і під час боїв верещала "Спарта!" Ну, не так як в кіношці, де THIS IS SPAAAAARTAAAAAAAAAAAA!!! - але теж гучно.
Але саме смішне було не це. Саме смішне, що на Поділлі сьогодні якийсь повсюдний День Весілля - а жителі Требухівців, Меджибожа і інших навколишніх сіл використовують замок в якості РАГСу.
(кадр про необхідність і святість хусточки. Хусточка врятує все).
Весільні групи з оркестрами заходили в фортецю одна за одною. Поки одну реєструють в відділі етнографії місцевого музею (біла арка стоїть між снопами і зразками подільських рушників), інша пара молодят вже чекає на мосту біля Лицарської вежі. Під костелом якраз сиділи обкольчужені вояки. Повз проходили накрінолінені наречені. Наречені не звертали уваги на дивних гоблінів в ватних штанях, лицарі ж у ватніх штанях дивились через гоблінш в крінолінах. Два паралельних світи зіштовхнулись - але колапсу не сталося. Вони ж паралельні. Але наша подільська весільна музика стала, здається, несподіванкою для харків'ян (а під шо там одружуються? Під калінку-малінку?:))
І це вони ще наших весіль не чули, бо де Меджибіж, а де ми. В нас взагалі все відбувається під помісь польки з жоком. Тому я на генетичному рівні люблю жок).
Але поруч з відділом етнографії а.к.а. рагс - знову презентація українського магазину планшетних ігор.
От вам правильний підпис для УМПІ: "Не граєш в ігри? Будь готовий до страшного. До ТАКОГО".
Ті, хто вже одружувався, пам'ятають процедуру: перед розписом наречену і нареченого заводять в тихі кімнатки, де в них є кілька хвилин подумати в останній раз - чи вони все правильно роблять. В Меджибожі ця кімнатка - відразу біля етнографії, і в кімнатці за столом тихенько сидять і рубляться в найсвіжішу гру кілька айтішного вигляду людей.
Все-таки пощастило меджибіжцям - наречені мають де зробити кілька яскравих кадрів. В майже-сусідній Русанівці, коли додому їхала, бачила, як пара молодят фотографувалася на сільській дорозі з видом на якісь ферми.
Ну добре, назад до фестивалю.
Містечко майстрів теж було, але теж таке... мініатюрне.
Майже камерне.
Спкки сильної не було, але все-таки припікало, народ це втомлювало.
Склалося враження, що народ ГРАЄТЬСЯ в фестиваль.
Ось тут граються в традиційний для Меджибожа показ середньовічної моди.
А "лицарі" граються в "Битву націй". Навіть весь час вимагали поставити їм "Барбру Стрейзанд". А чо ставити, це переможний гімн іншої збірної, з іншої держави?
Лицарі гралися в двобої - без особливого азарту буцалися залізними шоломами, берегли сили на завтра.
Дзеньк-дзеньк, бух-бух, ой-ой-ой.
Гурт "Дикий Гон" грався в концерт (ну репетиція була в народу, я ж все розумію).
В "Веселому Бурдюку" от не гралися - готували по-справжньому.
І нагодували і реконструкторів, і гостей. Виглядало непогано. Сама я не пробувала.
Скористалася нагодою, щоб знову зайти у музей голодомору - він тут неймовірно сильний, хороший.
Коротше, подивимося, як то воно все буде в серпні. :о)
На сьогодні все. А завтра - Am de gând, Crasna-Ilschi! Подивлюся, який ти без ведмедів і масок :о)