"Стара Фортеця" в Кременці.
"На его месте должен был быть я!"
"Напьешься - будешь!" (С)
Сьогодні (ой, вже вчора) і... е-е-е... сьогодні, 11-12 жовтня 2008 року, в Кременці на горі Боні, в замку, проходить історико-туристичний фестиваль середньовічної культури "Стара Фортеця". І!.. Я! Там! Була!!!
Тут треба пояснити.
Попіл Terra Heroica стучить в моєму серці - як правило, днів 6-9 після самої Терри. Хочеться продовження середньовічного банкету, причому хочеться до ломок. Потім то все стухає, але перші тижні після фесту - важкі. :о) Тому погодишся як не на Терру, то на дальнього родича Терри - і будеш йому рада.
Це по-перше.
Для істинної кам'янчанки усталений вираз "Стара фортеця" не у відношенні до Старої фортеці, себто кам'янецького замку, звучить дивно. Ну бо в Кременці Бона, Словацький, привиди козаків, та мало що ще - але Стара Фортеця - у нас. А якщо й у них Стара Фортеця, то координати змішуються, часи накладаються, коротше, це знак - треба вибиратись і дивитись.
Дійством керував жж-знайомий thror. Відкриття затримувалось. Спраглі видовищ кременчани заглядали в вікна палаток, де готувалися до бою лицарі. Якщо серед учасників були латентні ексгібіціоністи, кайфу вони отримали на півжиття наперед.
Гарненькі (реально гарненькі) панночки роздавали гостям дійства рекламки-ульотки. Тільки з них я зрозуміла, що організовує фест відоме угрупування "Срібний вовк".
Неподалік фортеці розклали свій крам торгівці. Буклети, магніти, пончики, гаварецька кераміка (справжня - ні, не в курсі), вироби з лози тощо.
На Терру поки що було схоже мало - і перш за все кількістю глядачів (на кілька порядків менше, але воно й зрозуміло) і преси (а цих було значно більше, але й воно теж зрозуміло). Все навколо було дуже по-домашньому:
Бажаючі могли вибрати один з костюмів на вішаках, переодягнутися і сфотографуватися в образі. На юних дівчат такі пропозиції діють з страшною силою.
Ось організатори. Приємні люди, реально. Відкривали дійство ще й місцеві бонзи, яких кременчани фотографували затято і шалено. Буквально підходили до бонз на відстань бонзиного безмежного пуза і клацали мильничками і телефонами бонзам у вічі. Такий захват від вагомого керівництва можна було б очікувати десь серед канібалів.
Хлопчаки, тобто процентів так 80 від публіки, стріляли з арбалетів.
Нарешті учасники дійства натягнули на себе весь металобрухт і вийшли на рісталище. "Диви, сину, які чудіки!", - сказав вгодований батько в спорткостюмі вгодованому хлопчаку в спорткостюмі.
Скільки не просили глядачів не заходити на територію власне рісталіща, глядачі не розуміли. Час би втрутитися міліції, але в тої були справи більш важливі: вона вешталася над урвищем замкової гори, їла насіння і палила пахітоски.
Клубів з'їхалося чимало. Дві команди по 8 учасників в кожній тричі сходилися на бугурт. Стартував бугурт після пострілу з копії середньовічного мушкету, який стартував від стрільнутих в глядачів цигарок. Більш ніж автентичне кресало :о).
Серед учасників бугурту були й дівчата - причому серед найбільш затятих учасників. Уважуха.
Тут вже стало повністю зрозуміло, що формат дійства організатори в назві окреслили дуже чітко і очікувати другої Терри не варто. Це не реконструкторське дійство, а свято для туристів, що теж непогано. Тому я розслабилася і почала отримувати задоволення від замку, сонця, яскравих людей навколо і золотої осені. І правильно зробила.
Реально сподобалися майстер-класи з середньовічних танців. Спочатку шість красунь показали чорну алеманду і інші танці, потім Трор вчив цілий хоровод глядачів простеньким рухам. Просто і здорово. Оцінила.
Ні, нехай я вже сто мільйонів років яr покинула танці, танці мене ще не покинули :).
Музика була теж в дусі епохи:
Приємно, що на дійстві демонструвались не лише звичаї лицарів і прекрасних дам, а й побут сучасних кременчан.
Хоча головним героєм дійства все одно лишився він:
Шкода, не змогла побувати на вечірній програмі.
Ще фото тут
"Напьешься - будешь!" (С)
Сьогодні (ой, вже вчора) і... е-е-е... сьогодні, 11-12 жовтня 2008 року, в Кременці на горі Боні, в замку, проходить історико-туристичний фестиваль середньовічної культури "Стара Фортеця". І!.. Я! Там! Була!!!
Тут треба пояснити.
Попіл Terra Heroica стучить в моєму серці - як правило, днів 6-9 після самої Терри. Хочеться продовження середньовічного банкету, причому хочеться до ломок. Потім то все стухає, але перші тижні після фесту - важкі. :о) Тому погодишся як не на Терру, то на дальнього родича Терри - і будеш йому рада.
Це по-перше.
Для істинної кам'янчанки усталений вираз "Стара фортеця" не у відношенні до Старої фортеці, себто кам'янецького замку, звучить дивно. Ну бо в Кременці Бона, Словацький, привиди козаків, та мало що ще - але Стара Фортеця - у нас. А якщо й у них Стара Фортеця, то координати змішуються, часи накладаються, коротше, це знак - треба вибиратись і дивитись.
Дійством керував жж-знайомий thror. Відкриття затримувалось. Спраглі видовищ кременчани заглядали в вікна палаток, де готувалися до бою лицарі. Якщо серед учасників були латентні ексгібіціоністи, кайфу вони отримали на півжиття наперед.
Гарненькі (реально гарненькі) панночки роздавали гостям дійства рекламки-ульотки. Тільки з них я зрозуміла, що організовує фест відоме угрупування "Срібний вовк".
Неподалік фортеці розклали свій крам торгівці. Буклети, магніти, пончики, гаварецька кераміка (справжня - ні, не в курсі), вироби з лози тощо.
На Терру поки що було схоже мало - і перш за все кількістю глядачів (на кілька порядків менше, але воно й зрозуміло) і преси (а цих було значно більше, але й воно теж зрозуміло). Все навколо було дуже по-домашньому:
Бажаючі могли вибрати один з костюмів на вішаках, переодягнутися і сфотографуватися в образі. На юних дівчат такі пропозиції діють з страшною силою.
Ось організатори. Приємні люди, реально. Відкривали дійство ще й місцеві бонзи, яких кременчани фотографували затято і шалено. Буквально підходили до бонз на відстань бонзиного безмежного пуза і клацали мильничками і телефонами бонзам у вічі. Такий захват від вагомого керівництва можна було б очікувати десь серед канібалів.
Хлопчаки, тобто процентів так 80 від публіки, стріляли з арбалетів.
Нарешті учасники дійства натягнули на себе весь металобрухт і вийшли на рісталище. "Диви, сину, які чудіки!", - сказав вгодований батько в спорткостюмі вгодованому хлопчаку в спорткостюмі.
Скільки не просили глядачів не заходити на територію власне рісталіща, глядачі не розуміли. Час би втрутитися міліції, але в тої були справи більш важливі: вона вешталася над урвищем замкової гори, їла насіння і палила пахітоски.
Клубів з'їхалося чимало. Дві команди по 8 учасників в кожній тричі сходилися на бугурт. Стартував бугурт після пострілу з копії середньовічного мушкету, який стартував від стрільнутих в глядачів цигарок. Більш ніж автентичне кресало :о).
Серед учасників бугурту були й дівчата - причому серед найбільш затятих учасників. Уважуха.
Тут вже стало повністю зрозуміло, що формат дійства організатори в назві окреслили дуже чітко і очікувати другої Терри не варто. Це не реконструкторське дійство, а свято для туристів, що теж непогано. Тому я розслабилася і почала отримувати задоволення від замку, сонця, яскравих людей навколо і золотої осені. І правильно зробила.
Реально сподобалися майстер-класи з середньовічних танців. Спочатку шість красунь показали чорну алеманду і інші танці, потім Трор вчив цілий хоровод глядачів простеньким рухам. Просто і здорово. Оцінила.
Ні, нехай я вже сто мільйонів років яr покинула танці, танці мене ще не покинули :).
Музика була теж в дусі епохи:
Приємно, що на дійстві демонструвались не лише звичаї лицарів і прекрасних дам, а й побут сучасних кременчан.
Хоча головним героєм дійства все одно лишився він:
Шкода, не змогла побувати на вечірній програмі.
Ще фото тут