***

Oct 01, 2013 00:35

Куди іти? Куди і ти?
Виблискує метал обручки
так несподівано. І рвучко
вітер розхитує сади.

Втомилась грітися сама.
Вікна зачинені - а віє,
і віддається як повія
місту старезному зима.

Асфальт довірливо сірить
і грудню підставляє груди.
Не бачила ще стільки бруду
як за одну сторічну мить.

А сонце вчора утекло
цнотливе, як самопожертва.
Метелик наче ти уперто
крильми вмерзається у скло.

Хоч би на завтра випав сніг,
прикрив сліди, щоб не шукала.
Колись і я тебе не знала,
Колись і ти кохати міг.

01.10.

по_е, моє

Previous post Next post
Up