Oct 01, 2013 00:35
Куди іти? Куди і ти?
Виблискує метал обручки
так несподівано. І рвучко
вітер розхитує сади.
Втомилась грітися сама.
Вікна зачинені - а віє,
і віддається як повія
місту старезному зима.
Асфальт довірливо сірить
і грудню підставляє груди.
Не бачила ще стільки бруду
як за одну сторічну мить.
А сонце вчора утекло
цнотливе, як самопожертва.
Метелик наче ти уперто
крильми вмерзається у скло.
Хоч би на завтра випав сніг,
прикрив сліди, щоб не шукала.
Колись і я тебе не знала,
Колись і ти кохати міг.
01.10.
по_е,
моє