трохи Д.

[kaligrafia]

планшети ремонтуються, кістки зростаються, мрії збуваються, нервові - не відновлюються.
знаю
та відчуваєш себе чи то медом - можна подумать! - на який злітаються мухи і лишають по собі щось точно неприємне,чи то магнітом, до якого послідовно притягується геть непотрібне залізяччя, чи то тілом на шезлонгі, на яке шар за шаром, замість засмаги, щось(хтось?) з неба, певно ж не сонце, намащує неприємності.
Маячня, кажуть, у всіх таке буває. 
знаю.
та хіба це шось змінює і полегшує?

Почитаю мудру Полозкову:
Это мир заменяемых; что может быть смешней твоего протеста.
Поучись относиться к себе как к низшему
Из существ; они разместят чужой, если ты не пришлешь им текста.
Он найдет посговорчивей, если ты не перезвонишь ему.

Это однородный мир: в нем не существует избранных - как и лишних.
Не приходится прав отстаивать, губ раскатывать.
Ладно не убедишь - но ты даже не разозлишь их.
Раньше без тебя обходились как-то ведь.

Миф о собственной исключительности, возникший
Из-за сложной организации нервной деятельности.
Добрый Отче, сделал бы сразу рикшей
Или человеком, который меняет пепельницы.

А сама скажу, певно, дурню, та що вже маю.



Так усім і скажу: мого не чіпайте відчаю

Полинового,  гіркотиння вічного,

Не чіпайте останнього, будьте ввічливі!

Так усім і скажу: не чіпайте моєї туги,

Бо не вперше прийшла уночі та й не вдруге

Притулить голівоньку від наруги.

Так усім і скажу: не чіпайте моїх печалей

Їх як ліки небесні медики призначали.

Не чіпайте нічого. І краще би ви мовчали!