Для тих, хто ще не встиг проголосувати, але збирається - матеріал для роздумів
Напередодні виборів, керуючись мудрою порадою "Читайте першоджерела" :), я поставила собі за мету ознайомитися з програмами лідерів "виборчої гонки" (Партія регіонів, ВО "Батьківщина", КПУ, УДАР, ВО "Свобода", "Україна - вперед!"). А в процесі надибала на ось цю аналітичну статтю. Раджу.
Порівняльний аналіз провідних політичних партій напередодні виборів: програми, обіцянки, лідери
Вибори нового складу Верховної Ради відбудуться за декілька днів. Усні виступи, реклама на телебаченні та радіо, публікації в пресі мають остаточно переконати громадян віддати свій голос за того чи іншого кандидата чи партію.
Аналітики проекту СЛОВО І ДІЛО здійснили комплексний аналіз обіцянок основних політичних сил, аби виборці, що ще не визначилися зі своїми політичними уподобаннями, могли краще розуміти, представники яких партій дають найбільше обіцянок, є найбільш відповідальними, на яких сферах соціально-економічної діяльності планують зосередити свою увагу.
Слід зауважити, що в ході дослідження, з об'єктивних причин, не могли бути враховані абсолютно всі обіцянки і заяви політиків та посадовців, однак загальна тенденція все ж відображена.
Природно, що при визначенні відповідальності політичних сил бралися до уваги обіцянки з партійних програм попередніх виборів до Верховної Ради України, а для визначення показників відповідальності окремих політиків враховувалися всі обіцянки конкретних персон, що зафіксовані в Системі "Слово і діло".
У 2007 році підтримку народу отримали 5 основних політичних сил: Партія регіонів, ВО "Батьківщина", Комуністична партія України, партія "Наша Україна" та Народна партія, які розташувалися у наступному порядку за кількістю даних обіцянок.
Найбільшу кількість обіцянок (44) було зафіксовано за ВО "Батьківщина", найменшу (23)- за партією "Наша Україна".
Щодо рівня відповідальності партій (співвідношення кількості виконаних обіцянок до їхньої загальної кількості), то тут ситуація виглядає таким чином:
На перший погляд наведені показники можуть здатися дещо дивними, але всьому є своє пояснення: хтось мав більше часу у виконавчій владі та відсутність політичної конкуренції. Це дозволило реалізувати трохи більше передвиборчих обіцянок. У когось такі умови були відсутні. Інші (наприклад, КПУ або Наша Україна) знаходилися у фарватері своїх більш потужних політичних союзників, що дозволило записати їм на власний рахунок певні здобутки.
Як бачимо, найбільшої ефективності (27%) вдалося досягти Партії регіонів, реалізувавши 8 з 30 передвиборчих пунктів програми 2007 року. Це й не дивно, адже парламентська більшість належить однойменній фракції. Уряд сформовано "регіоналами", Кабмін на чолі з М. Азаровим має змогу працювати вже досить тривалий час. Президент також представляє цю політичну силу. На рахунку "Нашої України" 4 виконані обіцянки з 23 (17%). ВО "Батьківщина" втілила у життя 5 обіцянок з 44 (11%). Комуністична партія України та Народна партія завершують "п'ятирічку" майже з однаковими показниками: 8% (3 з 36) та 6% (2 з 34) відповідно.
Ще одним показником відповідальності/безвідповідальності політичних сил можуть слугувати пункти передвиборчих програм, що дублюються у 2007 і 2012 рр. З одного боку, партії можуть пояснювати це тим, що не мали достатніх важелів для вирішення таких питань в минулий період, з іншого - потрапивши до парламенту, вони мали робити все можливе,аби реалізувати те, заради чого виборці делегували їм право бути присутніми у Верховній Раді.
Продублювавши 16 положень, з великим відривом лідирує Комуністична партія України. Другу позицію посіла Партія регіонів, маючи на рахунку 8 повторів. За нею слідує партія "Наша Україна", яка нагадала виборцям 5 передвиборних гасел. Всеукраїнське об'єднання "Батьківщина" поступається одним пунктом і займає останнє місце у рейтингу із показником 4 однакових обіцянки.
Зупинимось докладніше на решті програмних пунктів партій-лідерів виборчих перегонів поточного року.
За попередніми оцінками, окрім Партії регіонів, ВО "Батьківщина", Комуністичної партії України, подолати 5%-й бар'єр у 2012 році можуть ВО "Свобода", партія "УДАР" та партія Наталії Королевської "Україна - Вперед!".
Комуністична партія України та ВО "Батьківщина" планують виконати близько 80 пунктів, ВО "Свобода" та Партія регіонів - близько 70, партія "УДАР" - трохи більше 50. Найменшу кількість обіцянок (40) містить передвиборча програма партії Наталії Королевської "Україна - Вперед!".
Порівняємо ці показники з показниками 2007 року.
Обсяг передвиборчих програм усіх трьох політичних сил збільшився приблизно у два рази, що свідчить про те, що вони стали більш популістськими. Очевидно, що ціна перемоги у виборах зараз настільки велика, що партії гідні обіцяти якомога більше, аби лише здобути такі бажані мандати.
Розглянемо більш детально, яким напрямкам планують політичні сили приділити увагу. Усі обіцянки було розділено за такими сферами: соціальне забезпечення, медицина, освіта і наука, економіка, сільське господарство, інфраструктура, реформування органів влади.
Програму Комуністичної партії України можна по праву назвати соціально спрямованою, адже найбільша кількість обіцянок у цій сфері належить саме їй. Те ж стосується і медичної сфери.
Наголосимо, що питанням медичного обслуговування громадян та будівництва нових лікарень також відведене важливе місце у програмі Партії регіонів. ВО "Батьківщина", партія Наталії Королевської "Україна - Вперед!", політична партія "УДАР" обмежилися лише декількома пунктами, а ВО "Свобода" взагалі не приділила цьому увагу.
Підвищити рівень освітньо-наукової підготовки в Україні, зупинити відтік студентів за її межі мають на меті усі політичні партії, окрім ВО "Свобода", жоден пункт програми 2012 року якої не стосується зазначеного питання.
Проте "Свобода" лідирує за кількістю обіцянок економічного спрямування, значно випередивши за цим показником Компартію,"Батьківщину" і партію Н. Королевської.
Не пасе задніх "Свобода" і в питаннях аграрного сектору, поступаючись зі своїми 5-ма обіцянками лише Партії регіонів і Об'єднаній опозиції.
Цікаво, що будувати нові об'єкти інфраструктури мають на меті тільки три партії - Партія регіонів, партія Наталії Королевської "Україна - Вперед!" та політична партія "Удар". У передвиборчих програмах ВО "Батьківщина", Комуністичної партії України та ВО "Свобода" про цей напрямок не згадується.
Наймасштабніші плани щодо реформування органів влади (сюди входить і реформа місцевого самоврядування, і реформування судової системи) має політична партія "Удар". Провладна Партія регіонів має на меті провести незначні зміни, адже очевидно, що на разі "регіонали" побудували ту модель владних відносин, яка їх цілком задовольняє.
Найбільш популярними у програмах партій є наступні обіцянки:
- безкоштовна медична допомога (КПУ, УДАР, "Батьківщина", "Україна - Вперед!")
- безкоштовна освіта (КПУ, УДАР)
- запровадження податку на розкіш (КПУ, "Свобода")
- введення замість існуючих лише 7 податків ("Батьківщина", УДАР).
Задля отримання більш повної картини щодо схильності політичних сил до популізму були проаналізовані кількісні показники обіцянок і заяв їхніх лідерів - осіб, що увійшли до перших десяток виборчих списків партій. Були досить закономірні дані,які свідчать про те, що найбільше встигли наобіцяти представники провладної партії, а також члени виборчого списку Об'єднаної опозиції - більшість з них свого часу вже мали змогу працювати у виконавчій владі або ж присутні на "політичному небосхилі" України вже достатньо тривалий час. Разом з тим такі партії як "УДАР" або "Україна - Вперед" є, з одного боку, політичними силами одного лідера , з іншого, - партіями достатньо молодими, і решта партійців ще просто не встигла відзначитися гучними заявами, тому лунають вони переважно з вуст їхніх керманичів. Цього не скажеш про Комуністичну партію, у якій, не дивлячись на поважний вік у вітчизняній політиці, перевага і надалі віддається Петрові Симоненкові.
Показники кількості обіцянок перших десятків партійних списків закономірно підтверджуються і даними щодо кількості обіцянок перших осіб у цих списках.
Найбільше обіцянок зафіксовано за Миколою Азаровим. Перебуваючи на посаді Прем'єр-міністра України, йому з-поміж усіх належить найбільший рівень владних повноважень. Кількість обіцянок Арсенія Яценюка значно зросла, коли його було обрано лідером Об'єднаної опозиції. Не дивлячись на те, що "УДАР" - молода політична сила, її керівник Віталій Кличко вже зробив багато заяв, які стосуються різних сфер суспільно-політичного життя. Не відступає від своєї позиції "свободівець" Олег Тягнибок, адже з роками його прагнення довести, що українська мова та культура мають право на існування, тільки підсилюється. Лідер партії "Україна - Вперед!" Наталія Королевська дала найменше обіцянок.
Підводячи певний підсумок, можемо сказати, що наше трактування може бути не позбавленим суб'єктивізму і виборець врешті має сам визначатися з оцінкою запропонованих графіків. Ми лише зібрали в одному місці усю наявну інформацію і зробили неупереджене порівняння даних, однак певні закономірності все ж слід виділити.
Як свідчить аналіз програм шести політичних партій, найбільш популярними є пункти, що стосуються соціальної сфери (69 обіцянок). Це говорить про одвічний популізм, а також про те, що українське суспільство, як і раніше, розвивається за латиноамериканською моделлю, коли суспільство поляризоване між основними соціальними групами - багатими і бідними,а середній клас продовжує складати незначну частину населення. Враховуючи, що основу структури суспільства складає населення з низькими статками, агітація політичних сил, власне, і направлена на загравання з цією чисельною електоральною групою, життєві цінності якої в основному були сформовані ще за часів СРСР і мають яскраво виражений патерналістський характер. Популярність обіцянок соціального спрямування також свідчить про те, що, як би не змінювалася влада в нашій країні, її політика завжди спрямована на збереження існуючого статус-кво з великим прошарком збіднілого населення, адже людиною, що готова працювати за шматок хліба, завжди легше керувати, ніж тією, що здатна забезпечити свій добробут власноруч і готова відстоювати свої майнові інтереси перед державним апаратом.
Однак не одними соціальними обіцянками живуть політичні партії - питання розвитку економіки займають друге за чисельністю місце (60 обіцянок). Розвиткові аграрного сектору та розбудові об'єктів інфраструктури присвячено відповідно 27 та 10 обіцянок. Достатньо вагома кількість програмних пунктів партій присвячена реформуванню органів влади (в тому числі судової) - 37. Це свідчить про зацікавленість політичних сил, що не мають нині доступу до важелів управління державою, у зменшенні домінування Партії регіонів на чолі з Президентом В. Януковичем. Однак немає жодної впевненості, що, у разі здобуття перемоги на виборах, якась з представлених партій дійсно буде здатна на проголошувані зміни. Адже, як відомо, світосприйняття змінюється в залежності від займаної посади.
CЛОВО і ДІЛО. Народний контроль
http://politika.cn.ua/list/ua/news/0/10122.html
Порівняльний аналіз провідних політичних партій напередодні виборів: програми, обіцянки, лідери
Вибори нового складу Верховної Ради відбудуться за декілька днів. Усні виступи, реклама на телебаченні та радіо, публікації в пресі мають остаточно переконати громадян віддати свій голос за того чи іншого кандидата чи партію.
Аналітики проекту СЛОВО І ДІЛО здійснили комплексний аналіз обіцянок основних політичних сил, аби виборці, що ще не визначилися зі своїми політичними уподобаннями, могли краще розуміти, представники яких партій дають найбільше обіцянок, є найбільш відповідальними, на яких сферах соціально-економічної діяльності планують зосередити свою увагу.
Слід зауважити, що в ході дослідження, з об'єктивних причин, не могли бути враховані абсолютно всі обіцянки і заяви політиків та посадовців, однак загальна тенденція все ж відображена.
Природно, що при визначенні відповідальності політичних сил бралися до уваги обіцянки з партійних програм попередніх виборів до Верховної Ради України, а для визначення показників відповідальності окремих політиків враховувалися всі обіцянки конкретних персон, що зафіксовані в Системі "Слово і діло".
У 2007 році підтримку народу отримали 5 основних політичних сил: Партія регіонів, ВО "Батьківщина", Комуністична партія України, партія "Наша Україна" та Народна партія, які розташувалися у наступному порядку за кількістю даних обіцянок.
Найбільшу кількість обіцянок (44) було зафіксовано за ВО "Батьківщина", найменшу (23)- за партією "Наша Україна".
Щодо рівня відповідальності партій (співвідношення кількості виконаних обіцянок до їхньої загальної кількості), то тут ситуація виглядає таким чином:
На перший погляд наведені показники можуть здатися дещо дивними, але всьому є своє пояснення: хтось мав більше часу у виконавчій владі та відсутність політичної конкуренції. Це дозволило реалізувати трохи більше передвиборчих обіцянок. У когось такі умови були відсутні. Інші (наприклад, КПУ або Наша Україна) знаходилися у фарватері своїх більш потужних політичних союзників, що дозволило записати їм на власний рахунок певні здобутки.
Як бачимо, найбільшої ефективності (27%) вдалося досягти Партії регіонів, реалізувавши 8 з 30 передвиборчих пунктів програми 2007 року. Це й не дивно, адже парламентська більшість належить однойменній фракції. Уряд сформовано "регіоналами", Кабмін на чолі з М. Азаровим має змогу працювати вже досить тривалий час. Президент також представляє цю політичну силу. На рахунку "Нашої України" 4 виконані обіцянки з 23 (17%). ВО "Батьківщина" втілила у життя 5 обіцянок з 44 (11%). Комуністична партія України та Народна партія завершують "п'ятирічку" майже з однаковими показниками: 8% (3 з 36) та 6% (2 з 34) відповідно.
Ще одним показником відповідальності/безвідповідальності політичних сил можуть слугувати пункти передвиборчих програм, що дублюються у 2007 і 2012 рр. З одного боку, партії можуть пояснювати це тим, що не мали достатніх важелів для вирішення таких питань в минулий період, з іншого - потрапивши до парламенту, вони мали робити все можливе,аби реалізувати те, заради чого виборці делегували їм право бути присутніми у Верховній Раді.
Продублювавши 16 положень, з великим відривом лідирує Комуністична партія України. Другу позицію посіла Партія регіонів, маючи на рахунку 8 повторів. За нею слідує партія "Наша Україна", яка нагадала виборцям 5 передвиборних гасел. Всеукраїнське об'єднання "Батьківщина" поступається одним пунктом і займає останнє місце у рейтингу із показником 4 однакових обіцянки.
Зупинимось докладніше на решті програмних пунктів партій-лідерів виборчих перегонів поточного року.
За попередніми оцінками, окрім Партії регіонів, ВО "Батьківщина", Комуністичної партії України, подолати 5%-й бар'єр у 2012 році можуть ВО "Свобода", партія "УДАР" та партія Наталії Королевської "Україна - Вперед!".
Комуністична партія України та ВО "Батьківщина" планують виконати близько 80 пунктів, ВО "Свобода" та Партія регіонів - близько 70, партія "УДАР" - трохи більше 50. Найменшу кількість обіцянок (40) містить передвиборча програма партії Наталії Королевської "Україна - Вперед!".
Порівняємо ці показники з показниками 2007 року.
Обсяг передвиборчих програм усіх трьох політичних сил збільшився приблизно у два рази, що свідчить про те, що вони стали більш популістськими. Очевидно, що ціна перемоги у виборах зараз настільки велика, що партії гідні обіцяти якомога більше, аби лише здобути такі бажані мандати.
Розглянемо більш детально, яким напрямкам планують політичні сили приділити увагу. Усі обіцянки було розділено за такими сферами: соціальне забезпечення, медицина, освіта і наука, економіка, сільське господарство, інфраструктура, реформування органів влади.
Програму Комуністичної партії України можна по праву назвати соціально спрямованою, адже найбільша кількість обіцянок у цій сфері належить саме їй. Те ж стосується і медичної сфери.
Наголосимо, що питанням медичного обслуговування громадян та будівництва нових лікарень також відведене важливе місце у програмі Партії регіонів. ВО "Батьківщина", партія Наталії Королевської "Україна - Вперед!", політична партія "УДАР" обмежилися лише декількома пунктами, а ВО "Свобода" взагалі не приділила цьому увагу.
Підвищити рівень освітньо-наукової підготовки в Україні, зупинити відтік студентів за її межі мають на меті усі політичні партії, окрім ВО "Свобода", жоден пункт програми 2012 року якої не стосується зазначеного питання.
Проте "Свобода" лідирує за кількістю обіцянок економічного спрямування, значно випередивши за цим показником Компартію,"Батьківщину" і партію Н. Королевської.
Не пасе задніх "Свобода" і в питаннях аграрного сектору, поступаючись зі своїми 5-ма обіцянками лише Партії регіонів і Об'єднаній опозиції.
Цікаво, що будувати нові об'єкти інфраструктури мають на меті тільки три партії - Партія регіонів, партія Наталії Королевської "Україна - Вперед!" та політична партія "Удар". У передвиборчих програмах ВО "Батьківщина", Комуністичної партії України та ВО "Свобода" про цей напрямок не згадується.
Наймасштабніші плани щодо реформування органів влади (сюди входить і реформа місцевого самоврядування, і реформування судової системи) має політична партія "Удар". Провладна Партія регіонів має на меті провести незначні зміни, адже очевидно, що на разі "регіонали" побудували ту модель владних відносин, яка їх цілком задовольняє.
Найбільш популярними у програмах партій є наступні обіцянки:
- безкоштовна медична допомога (КПУ, УДАР, "Батьківщина", "Україна - Вперед!")
- безкоштовна освіта (КПУ, УДАР)
- запровадження податку на розкіш (КПУ, "Свобода")
- введення замість існуючих лише 7 податків ("Батьківщина", УДАР).
Задля отримання більш повної картини щодо схильності політичних сил до популізму були проаналізовані кількісні показники обіцянок і заяв їхніх лідерів - осіб, що увійшли до перших десяток виборчих списків партій. Були досить закономірні дані,які свідчать про те, що найбільше встигли наобіцяти представники провладної партії, а також члени виборчого списку Об'єднаної опозиції - більшість з них свого часу вже мали змогу працювати у виконавчій владі або ж присутні на "політичному небосхилі" України вже достатньо тривалий час. Разом з тим такі партії як "УДАР" або "Україна - Вперед" є, з одного боку, політичними силами одного лідера , з іншого, - партіями достатньо молодими, і решта партійців ще просто не встигла відзначитися гучними заявами, тому лунають вони переважно з вуст їхніх керманичів. Цього не скажеш про Комуністичну партію, у якій, не дивлячись на поважний вік у вітчизняній політиці, перевага і надалі віддається Петрові Симоненкові.
Показники кількості обіцянок перших десятків партійних списків закономірно підтверджуються і даними щодо кількості обіцянок перших осіб у цих списках.
Найбільше обіцянок зафіксовано за Миколою Азаровим. Перебуваючи на посаді Прем'єр-міністра України, йому з-поміж усіх належить найбільший рівень владних повноважень. Кількість обіцянок Арсенія Яценюка значно зросла, коли його було обрано лідером Об'єднаної опозиції. Не дивлячись на те, що "УДАР" - молода політична сила, її керівник Віталій Кличко вже зробив багато заяв, які стосуються різних сфер суспільно-політичного життя. Не відступає від своєї позиції "свободівець" Олег Тягнибок, адже з роками його прагнення довести, що українська мова та культура мають право на існування, тільки підсилюється. Лідер партії "Україна - Вперед!" Наталія Королевська дала найменше обіцянок.
Підводячи певний підсумок, можемо сказати, що наше трактування може бути не позбавленим суб'єктивізму і виборець врешті має сам визначатися з оцінкою запропонованих графіків. Ми лише зібрали в одному місці усю наявну інформацію і зробили неупереджене порівняння даних, однак певні закономірності все ж слід виділити.
Як свідчить аналіз програм шести політичних партій, найбільш популярними є пункти, що стосуються соціальної сфери (69 обіцянок). Це говорить про одвічний популізм, а також про те, що українське суспільство, як і раніше, розвивається за латиноамериканською моделлю, коли суспільство поляризоване між основними соціальними групами - багатими і бідними,а середній клас продовжує складати незначну частину населення. Враховуючи, що основу структури суспільства складає населення з низькими статками, агітація політичних сил, власне, і направлена на загравання з цією чисельною електоральною групою, життєві цінності якої в основному були сформовані ще за часів СРСР і мають яскраво виражений патерналістський характер. Популярність обіцянок соціального спрямування також свідчить про те, що, як би не змінювалася влада в нашій країні, її політика завжди спрямована на збереження існуючого статус-кво з великим прошарком збіднілого населення, адже людиною, що готова працювати за шматок хліба, завжди легше керувати, ніж тією, що здатна забезпечити свій добробут власноруч і готова відстоювати свої майнові інтереси перед державним апаратом.
Однак не одними соціальними обіцянками живуть політичні партії - питання розвитку економіки займають друге за чисельністю місце (60 обіцянок). Розвиткові аграрного сектору та розбудові об'єктів інфраструктури присвячено відповідно 27 та 10 обіцянок. Достатньо вагома кількість програмних пунктів партій присвячена реформуванню органів влади (в тому числі судової) - 37. Це свідчить про зацікавленість політичних сил, що не мають нині доступу до важелів управління державою, у зменшенні домінування Партії регіонів на чолі з Президентом В. Януковичем. Однак немає жодної впевненості, що, у разі здобуття перемоги на виборах, якась з представлених партій дійсно буде здатна на проголошувані зміни. Адже, як відомо, світосприйняття змінюється в залежності від займаної посади.
CЛОВО і ДІЛО. Народний контроль
http://politika.cn.ua/list/ua/news/0/10122.html