Красень і чудовисько або Кому дістаються принци?
Історія, здавалось би, стара як світ та давно перетерта всілякими love-story, кіносценаріями та сюжетами багато численних жіночих романів. Але якби то не було, основою подібних розповідей завжди залишаються реальні епізоди з повсякденного життя.
…Нещодавно я зустріла свого старого знайомого. Максим, як і я, рік тому закінчив університет та працював юрист-консультом в одній нотаріальній конторі. Хлопець ще зі школи мав надзвичайно респектабельну зовнішність, через яку нього в принципі ніколи не було проблем з жіночою половиною людства: річ у тім, що Максим був надзвичайно схожий на Леонардо ді Капріо. І хоча Лео з віком втратив свою привабливість, Макс анітрохи не пострашнішав за той час, що ми не бачились. Як істинний красень, Макс завжди виступав проти такої рутинної речі як шлюб і слово «кохання» вважав майже нецензурним. А тут раптом одружився! На моє запитання: «І хто ж ця щасливиця?» - Максим поліз у гаманець за фото. Знаючи про його пристрасті до розкішних блондинок з пухлими губами, я очікувала побачити як мінімум Памелу Андерсон чи Кармен Електру. Проте жінка, яка дивилась на мене з фотокартки , була схожа…Якби вам описати? Уявіть собі Катю Пушкарьову до її чудесного екранного перетворення. Ось тут я і не витримала і почала вимагати у Максима пояснення, як же так вийшло? І він мені відповів: «Навіть не знаю, за що я її полюбив…Але поруч з нею я відчуваю себе таким щасливим!». Перша думка, яка полоснула мов шабля мою свідомість була: «ЩО ВІН У НІЙ ЗНАЙШОВ?» І тоді я подумала: якщо жаба від одного поцілунка може перетворитися у прекрасну царівну, то виходить, що кохання - справжня магія?
Моя шефова якось сказала мені, що чоловік і жінка, якщо вони пара мають хоч трохи бути схожими одне на одного; а якщо ця схожість хоч трохи проглядається на початку сімейного життя, то з роками, прожитими разом, подружжя починає переймати звички один одного та стають ззовні схожими друг на друга. Дивлячись на неї та її чоловіка, і на чимало інших подружніх пар переконуєшся, що ця теорія має підтвердження.
Але чому ж в житті трапляється стільки винятків і ми так часто чуємо слова друзів, батьків «Він/вона тобі не пара?» Та тут далеко ходити не треба, тут приклади на кожному кроці трапляються. Сидиш у маршрутці, п’єш каву у бістро, стоїш у черзі у супермаркеті і помічаєш стільки пар, які на перший погляд зовсім не підходять один одному! То може справа не у зовнішній гармонії, а у внутрішній?
Справедливості ради зазначу, що у даній ситуації мабуть тут-таки присутня певна «зрівнялівка»: якби всі симпатичні чоловіки зустрічалися, жили, народжували дітей із симпатичними жінками, то у світі давно б існував чіткий поділ на касти красенів та уродів.
Але ж кожна сіра мишка колись хоч би на півгодини мріє стати принцесою, правда? І тут навіть відома приказка «Шлапак до шлапака, а чобіт до чобота» не допоможе.
Признаюся чесно, я б не надто радила заздрити дівчатам, яких бачать в товаристві красенів-суперменів; часто-густо життя з «принцами» - це «вечный бой» з натовпом подруг дитинства-юності, малолітніх прихильниць та колег по роботі. А ці погляди, сповнені заздрості дівчат, зрілих жінок, офіціанток, туристок у всіх закладах, куди б ви не зазирали у вихідний день, навіть якщо ви просто забігли на 15 хвилин випити кави? І ніхто не дає гарантії, що вряди-годи ваш благовірний колись та й «шугане в гречку» (причому цілком випадково і зовсім не з власної ініціативи).
Хто ж ви, таємничі суперниці, мудрі самиці, які так безжалісно скорочують лави неодружених чоловіків нашого міста, які відбирають надії дівчат-клаберів львівських нічних клубів, спустошують склади чоловічих модельних агентств Західної України? Мабуть, в глибині душі я знаю відповідь на це питання, але ваш феномен турбує жіночу психологію вже кілька століть та є питанням без відповіді для «слабкої статі» віком від 12 до 70 років.
І поки я пишу ці рядки, львівські Кіану Рівзи, Бреди Пітти, Леонарди ді Капріо, Зінедіни Зідани, Поли Уокери, Джоши Гартнети та Бени Аффлеки вештаються містом, попивають пиво, подорожують, ходять в кіно, катають на власних авто та займаються сексом з тими, на місці яких хотіла б опинитися хоч раз в житті кожна дівчина - простими, але СПРАВЖНІМИ ЖІНКАМИ В ДУШІ. Тому що, коли не будеш відчувати себе справжньою жінкою, не матимеш справжнього чоловіка поруч себе. А справжнім чоловікам, зазначте собі, не завжди потрібно бути красенями…..;-)
…Нещодавно я зустріла свого старого знайомого. Максим, як і я, рік тому закінчив університет та працював юрист-консультом в одній нотаріальній конторі. Хлопець ще зі школи мав надзвичайно респектабельну зовнішність, через яку нього в принципі ніколи не було проблем з жіночою половиною людства: річ у тім, що Максим був надзвичайно схожий на Леонардо ді Капріо. І хоча Лео з віком втратив свою привабливість, Макс анітрохи не пострашнішав за той час, що ми не бачились. Як істинний красень, Макс завжди виступав проти такої рутинної речі як шлюб і слово «кохання» вважав майже нецензурним. А тут раптом одружився! На моє запитання: «І хто ж ця щасливиця?» - Максим поліз у гаманець за фото. Знаючи про його пристрасті до розкішних блондинок з пухлими губами, я очікувала побачити як мінімум Памелу Андерсон чи Кармен Електру. Проте жінка, яка дивилась на мене з фотокартки , була схожа…Якби вам описати? Уявіть собі Катю Пушкарьову до її чудесного екранного перетворення. Ось тут я і не витримала і почала вимагати у Максима пояснення, як же так вийшло? І він мені відповів: «Навіть не знаю, за що я її полюбив…Але поруч з нею я відчуваю себе таким щасливим!». Перша думка, яка полоснула мов шабля мою свідомість була: «ЩО ВІН У НІЙ ЗНАЙШОВ?» І тоді я подумала: якщо жаба від одного поцілунка може перетворитися у прекрасну царівну, то виходить, що кохання - справжня магія?
Моя шефова якось сказала мені, що чоловік і жінка, якщо вони пара мають хоч трохи бути схожими одне на одного; а якщо ця схожість хоч трохи проглядається на початку сімейного життя, то з роками, прожитими разом, подружжя починає переймати звички один одного та стають ззовні схожими друг на друга. Дивлячись на неї та її чоловіка, і на чимало інших подружніх пар переконуєшся, що ця теорія має підтвердження.
Але чому ж в житті трапляється стільки винятків і ми так часто чуємо слова друзів, батьків «Він/вона тобі не пара?» Та тут далеко ходити не треба, тут приклади на кожному кроці трапляються. Сидиш у маршрутці, п’єш каву у бістро, стоїш у черзі у супермаркеті і помічаєш стільки пар, які на перший погляд зовсім не підходять один одному! То може справа не у зовнішній гармонії, а у внутрішній?
Справедливості ради зазначу, що у даній ситуації мабуть тут-таки присутня певна «зрівнялівка»: якби всі симпатичні чоловіки зустрічалися, жили, народжували дітей із симпатичними жінками, то у світі давно б існував чіткий поділ на касти красенів та уродів.
Але ж кожна сіра мишка колись хоч би на півгодини мріє стати принцесою, правда? І тут навіть відома приказка «Шлапак до шлапака, а чобіт до чобота» не допоможе.
Признаюся чесно, я б не надто радила заздрити дівчатам, яких бачать в товаристві красенів-суперменів; часто-густо життя з «принцами» - це «вечный бой» з натовпом подруг дитинства-юності, малолітніх прихильниць та колег по роботі. А ці погляди, сповнені заздрості дівчат, зрілих жінок, офіціанток, туристок у всіх закладах, куди б ви не зазирали у вихідний день, навіть якщо ви просто забігли на 15 хвилин випити кави? І ніхто не дає гарантії, що вряди-годи ваш благовірний колись та й «шугане в гречку» (причому цілком випадково і зовсім не з власної ініціативи).
Хто ж ви, таємничі суперниці, мудрі самиці, які так безжалісно скорочують лави неодружених чоловіків нашого міста, які відбирають надії дівчат-клаберів львівських нічних клубів, спустошують склади чоловічих модельних агентств Західної України? Мабуть, в глибині душі я знаю відповідь на це питання, але ваш феномен турбує жіночу психологію вже кілька століть та є питанням без відповіді для «слабкої статі» віком від 12 до 70 років.
І поки я пишу ці рядки, львівські Кіану Рівзи, Бреди Пітти, Леонарди ді Капріо, Зінедіни Зідани, Поли Уокери, Джоши Гартнети та Бени Аффлеки вештаються містом, попивають пиво, подорожують, ходять в кіно, катають на власних авто та займаються сексом з тими, на місці яких хотіла б опинитися хоч раз в житті кожна дівчина - простими, але СПРАВЖНІМИ ЖІНКАМИ В ДУШІ. Тому що, коли не будеш відчувати себе справжньою жінкою, не матимеш справжнього чоловіка поруч себе. А справжнім чоловікам, зазначте собі, не завжди потрібно бути красенями…..;-)