До Косова ми поїхали насамперед із метою закупів - на річницю нашого з чоловіком весілля ми вирішили купити одне одному традиційний гуцульські вишити сорочки, на домотканому полотні. Оскільки, як я вже писала у попередніх постах, у Верховині нам не вдалося нічого придбати, один день ми вирішили присвятити поїздці до Косова, неофіційної столиці гуцульської сувенірної продукції.
Незважаючи на відносно невелику відстань (якихось там 40 км з гаком), їхали туди ми доволі довго через погану дорогу та численні серпантини на Буковецькому перевалі. Саме перевал, до речі, дуже мальовничий та у своїх ландшафтних красотах нічим не поступається іншим перевалам українських Карпат. Його особливість - це змішані ліси, буково-хвойні; якщо із сторони Верховинського району переважають хвойні дерева, то вже після перетину найвищої точки перевалу спостерігається все більше букових лісів.
Цитати із Вікі:
Буковецький перевал - перевал у Покутсько-Буковинських Карпатах. Розташований у Верховинському районі Івано-Франківської області, в межах села Буковець (звідси й назва), на вододілі річок Рибниці та Чорного Черемошу.
Висота 810,3 м (за іншими даними - 835 м). Схили порівняно пологі, слабо заліснені, переважають луки. Перевалом проходить автошлях Р 24: Косів - Верховина.
На перевалі бере початок пішохідний маршрут до місцевої пам'ятки природи - скель Писаний Камінь, а також на хребет Ігрець з вершиною Ігрець (1311 м).
Найближчі населені пункти: с. Буковець, с. Черетів, с. Криворівня.
Буковецький перевал
Один із краєвидів перевалу (шкода, що погода була дощова і похмура):
Село Буковець, що дало назву однойменному гірському перевалу, є одним з найвисокогірніших в Україні, розкинулося на гірській сідловині між горами Писаний Камінь та Ігрець. Тому його ще називають «селом на семи вітрах».
З Буковця починається гірська дорога на гору Писаний Камінь, на вершині якої височить гігантська кам’яна скеля із загадковими жертовними криницями і чисельними вирізьбленими написами і знаками. Мабуть, у далекі дохристиянські часи Писаний Камінь був осередком язичництва.
У Буковці живе талановитий народний майстер і музикант Михайло Тафійчук, який не тільки виготовляє гуцульські трембіти і дудки, а й створив родинну капелу, яка виконує автентичні мелодії на старовинних музичних інструментах. Його інструмент звучать у багатьох альбомах українських музикантів, зокрема Руслани Лижичко.
Трохи нижче перевалу є старий австрійський міст, з якого відривається вид на каньйон - ми спеціально зупинилися поблизу, щоб краще роздивитися навколишні пейзажі.
Каньйон:
Дороги, звичайно, там просто жахливі, якраз для подорожей автомобілями радянського автопрому - стрибанням по ямах, так як нормальним машинам там просто ніде розігнатися. Однак пейзажі, що відкриваються з дороги, змусять забути про все.