Фотогра
Правила гри:
- Ви залишаєте комент до цього запису;
- я вибираю якусь фотографію/картинку з Вашого ЖЖ;
- Ви розказуєте про неї якусь цікавинку і викладаєте розповідь із фотографією і правила гри в своєму ЖЖ.
irishhighlander вибрав у моєму журналі ось таке фото:
Так, саме так і було - весна, травень, вечір, Тростян...
Ми з Михом, Влодиком і компанією, яка складалася з наших співробіників та друзів, у другій половині травня взяли бус та вибралися на кілька днів до Славського - налагодити контакти для проведення нашої другої міжнародної конференції, яка мала відбуватися у вересні.
Ті кілька днів ми тим і займались, що апробовували нескладні рекреаційні маршрути (Скелі Довбуша, Тустань, виїзд канатною дорогою на Високий Верх, тобто "Захар Беркут"), ходили по музеях, церквах, тобто пробували скласти свою програму відпочинку, яка б ідеально вкладалася за часовими рамками.
У день приїзду ввечері на подвір'ї садиби, у якім ми розмістились, Мих смажив шашлики, Влодик колов дрова, а дівчата накривали на стіл. Треба зазначити, що садиба своїми вікнами виходила якраз з видом на Тростян ;-).
Вийшовши на двір покуріть, я не могла не потрапити під чари тієї картини, яка переді мною відкривалась - сонце заходило за верхівку Тростяна. Я схопила фотоапарат і пробувала зробити кілька фото, однак, на мою думку, найвдалішимі найоригінальнішим вийшло саме оце :-). Щоб його зробити, я вилізла на поскладані біля хати дошки, які лежали під одним з дерев на подвір'ї (що то було за дерево, тепер вже не пригадаю); мало з навернулася з них, однак у кадр попало листя ;-).
Мушу визнати, що за останні кілька років у моїй колекції є чимало гарних фото цієї гори (і літніх, і зимових). Проте всі чомусь обирають лише цю ;-).
- Ви залишаєте комент до цього запису;
- я вибираю якусь фотографію/картинку з Вашого ЖЖ;
- Ви розказуєте про неї якусь цікавинку і викладаєте розповідь із фотографією і правила гри в своєму ЖЖ.
irishhighlander вибрав у моєму журналі ось таке фото:
Так, саме так і було - весна, травень, вечір, Тростян...
Ми з Михом, Влодиком і компанією, яка складалася з наших співробіників та друзів, у другій половині травня взяли бус та вибралися на кілька днів до Славського - налагодити контакти для проведення нашої другої міжнародної конференції, яка мала відбуватися у вересні.
Ті кілька днів ми тим і займались, що апробовували нескладні рекреаційні маршрути (Скелі Довбуша, Тустань, виїзд канатною дорогою на Високий Верх, тобто "Захар Беркут"), ходили по музеях, церквах, тобто пробували скласти свою програму відпочинку, яка б ідеально вкладалася за часовими рамками.
У день приїзду ввечері на подвір'ї садиби, у якім ми розмістились, Мих смажив шашлики, Влодик колов дрова, а дівчата накривали на стіл. Треба зазначити, що садиба своїми вікнами виходила якраз з видом на Тростян ;-).
Вийшовши на двір покуріть, я не могла не потрапити під чари тієї картини, яка переді мною відкривалась - сонце заходило за верхівку Тростяна. Я схопила фотоапарат і пробувала зробити кілька фото, однак, на мою думку, найвдалішимі найоригінальнішим вийшло саме оце :-). Щоб його зробити, я вилізла на поскладані біля хати дошки, які лежали під одним з дерев на подвір'ї (що то було за дерево, тепер вже не пригадаю); мало з навернулася з них, однак у кадр попало листя ;-).
Мушу визнати, що за останні кілька років у моїй колекції є чимало гарних фото цієї гори (і літніх, і зимових). Проте всі чомусь обирають лише цю ;-).