Справжня зимова казка у буковелівському варіанті
Вставлю я пару нотаток щодо цих вихідних. Як на мене, погода була взагалі чудова - саме такою і повинна бути справжня карпатська зима - з морозами, сонцем, легким вітерцем і засніженими соснами. Саме за такою зимою я скучаю вже далеко не один рік; ми просто вже звикли до відлиги і хляпавки, до болота і його слідів на лижах, черевиках і екіпі...
Стосовно стану трас. Було просто дуже жорстко. Я спочатку не доганяла, що робиться з лижами і чого мене заносить і несе на кожному повороті; потім зняла лижі, оглянула і, переконавшись, що канти як були гострі, так і лишилися, зрозуміла, що це просто жорсткі замерзлі траси, від яких я, на жаль, уже встигла відвикнути (лижі нормальні, це я лох). Хоча це не завадило мені на особливо вузьких і небезпечних ділянках трас гідно спуститися; пригадую, при спуску разом з JuraBike (чолов’ягою з буковелівського форуму) з траси 11D на 11Е є така вузька ділянка. При виїзді у поворот викат траси був трохи з льдом, людей заносило; Юра поїхав далі, а я якраз робила спробу ефектно повернути і виїхати так, щоб не зачепити дівчину і хлопця, які обережно намагалися з"їхати вниз. Досі пам"ятаю їхні перелякані лиця; вони, бідолахи, певне сприйняли мене за лома, відчувши, що позаду них щось несеться (хоча, якщо чесно, я для них не становила небезпеки, так як крім них і мене на трасі не було нікого).
Працювали усі витяги, крім 1R (шкода, бо я люблю цей витяг і ці траси - як правило, людей там небагато). У плані черг і кількості людей на трасах знов ж таки "вигравали" траси 8, 11 і 16 підйомника (звичайно, крім тих, що були закриті, зокрема 16С і 16D). У чудовому стані, як на мене, були траси 5H і 12А. Трохи розчарували льодяні грудки на 8-мці, після чого мною було прийняте рішення перебиратися на 13-й підйомник - за словами друзів, його відкрили саме у суботу, в п"ятницю він не працював.
І якраз на трасах 13-го витяга почалося саме задовлення - відсутність льоду, відсутність льодових грудок, відсутність поодиноких камінчиків і практично до 15-ї години відсутність черг. Для катання на кантах саме воно ;-).
З нотаток - запрацювала "Панорама" на верхніх станціях 14 і 15 витягів.
Буковелівські прокати цього разу здивували своїм хамством та безвідповідальністю; зокрема, у прокаті біля 5 підйомника персонал залишав взуття людей просто біля лавок (не було ні камер зберігання) і авторитетно заявляв, що за залишені клієнтами чоботи і черевики вони відповідальності не несуть!
Стосовно людей. Безмовно, рада була познайомитися з усіма тими, хто плановано і незаплановано цих вихідних зависав на Буковелі! ;-)
Рада була познайомитися повністю з усією командою "еланівців"; як виявилося, dan_gerous залишається обоятєльним навіть слегка з небритим фейсом ;-))). Зато какіє глаза! Еххх! Загалом «еланівці» мене вразили своїм богатирством - я напроти них виглядала такою собі кнопкою, мініатюрним створінням ;-). Якщо такі чоловіки займаються гірськолижним спортом, то за його майбутнє в Україні та подальший розвиток я спокійна ;-).
Якщо чесно, я того дня трохи була розгублена, оскільки мій телефон просто розривався - телефонували друзі, які погубилися по схилах, знайомі зі Скієра, навколо було багато народу, який я бачила вперше, тому й не дивно, що у мене від цього всього через півгодини йти обертом голова. Тому й не дивно, що я замість каталки намагалася зосередитися де я і що зі мною.
Було, звичайно, і багато негативу у цій поїздці; їздили із туристичної компанією "Міст-тур", а вони цього разу конкретно протупили з виїздом, внаслідок чого ми потрапили на схили близько полудня. Завадили, звичайно, і численні корки у Микуличині в районі пансіонату "Зорі Карпат" (де влітку обвалився міст) та у самій Поляниці, де утворилася справжня колійка із транспортних засобів довжиною у кілька кілометрів. Однак сьогодні про негатив щось не хочеться згадувати, оскільки погода просто затьмарила увесь поганий настрій!
Після цієї поїздки я відкрила для себе одну річ: я зрозуміла, що мені не подобається карвінг. Оце катання на кантах, звичайно, прікольна штука, однак, як на мене, у класичному вузькому веденні лиж дістаєш більше задоволення. У нас 90% гірськолижних курортів мають таку підготовку, що на їхніх трасах, по-перше, карвити дуже важко, а по-друге, абсолютно непотрібно. Правда, це не означає, що я не буду далі освоювати цю техніку, однак для себе після 5-ти років активного катання нашими Українськими Карпатами я зробила висновок - вона мене мало пре. Тому, мабуть, я таки залишуся вірною «класиці», вузькому веденні лиж, коротким дугам. Тим паче, я планую переходити на лижі-універсали, а там карвінг ні до чого. Або рейсові слаломки (як зараз мої Фішери), або універсали (можна з уклоном на фрірайд). А оці всі понти нехай ганяють ті, хто окрім Буковеля в Україні ніде не катаються, бо бач, на їхню думку у нас ніде кататися.
Кому цікаво, є кілька пейзажних фотографій: http://jolie.gallery.ru/watch?ph=hVV-4EJE (нові фото - починаючи з цієї вказаної світлини).
Ну що ж, справжня зима таки настала - країна "Буковель" запрошує вас!
Стосовно стану трас. Було просто дуже жорстко. Я спочатку не доганяла, що робиться з лижами і чого мене заносить і несе на кожному повороті; потім зняла лижі, оглянула і, переконавшись, що канти як були гострі, так і лишилися, зрозуміла, що це просто жорсткі замерзлі траси, від яких я, на жаль, уже встигла відвикнути (лижі нормальні, це я лох). Хоча це не завадило мені на особливо вузьких і небезпечних ділянках трас гідно спуститися; пригадую, при спуску разом з JuraBike (чолов’ягою з буковелівського форуму) з траси 11D на 11Е є така вузька ділянка. При виїзді у поворот викат траси був трохи з льдом, людей заносило; Юра поїхав далі, а я якраз робила спробу ефектно повернути і виїхати так, щоб не зачепити дівчину і хлопця, які обережно намагалися з"їхати вниз. Досі пам"ятаю їхні перелякані лиця; вони, бідолахи, певне сприйняли мене за лома, відчувши, що позаду них щось несеться (хоча, якщо чесно, я для них не становила небезпеки, так як крім них і мене на трасі не було нікого).
Працювали усі витяги, крім 1R (шкода, бо я люблю цей витяг і ці траси - як правило, людей там небагато). У плані черг і кількості людей на трасах знов ж таки "вигравали" траси 8, 11 і 16 підйомника (звичайно, крім тих, що були закриті, зокрема 16С і 16D). У чудовому стані, як на мене, були траси 5H і 12А. Трохи розчарували льодяні грудки на 8-мці, після чого мною було прийняте рішення перебиратися на 13-й підйомник - за словами друзів, його відкрили саме у суботу, в п"ятницю він не працював.
І якраз на трасах 13-го витяга почалося саме задовлення - відсутність льоду, відсутність льодових грудок, відсутність поодиноких камінчиків і практично до 15-ї години відсутність черг. Для катання на кантах саме воно ;-).
З нотаток - запрацювала "Панорама" на верхніх станціях 14 і 15 витягів.
Буковелівські прокати цього разу здивували своїм хамством та безвідповідальністю; зокрема, у прокаті біля 5 підйомника персонал залишав взуття людей просто біля лавок (не було ні камер зберігання) і авторитетно заявляв, що за залишені клієнтами чоботи і черевики вони відповідальності не несуть!
Стосовно людей. Безмовно, рада була познайомитися з усіма тими, хто плановано і незаплановано цих вихідних зависав на Буковелі! ;-)
Рада була познайомитися повністю з усією командою "еланівців"; як виявилося, dan_gerous залишається обоятєльним навіть слегка з небритим фейсом ;-))). Зато какіє глаза! Еххх! Загалом «еланівці» мене вразили своїм богатирством - я напроти них виглядала такою собі кнопкою, мініатюрним створінням ;-). Якщо такі чоловіки займаються гірськолижним спортом, то за його майбутнє в Україні та подальший розвиток я спокійна ;-).
Якщо чесно, я того дня трохи була розгублена, оскільки мій телефон просто розривався - телефонували друзі, які погубилися по схилах, знайомі зі Скієра, навколо було багато народу, який я бачила вперше, тому й не дивно, що у мене від цього всього через півгодини йти обертом голова. Тому й не дивно, що я замість каталки намагалася зосередитися де я і що зі мною.
Було, звичайно, і багато негативу у цій поїздці; їздили із туристичної компанією "Міст-тур", а вони цього разу конкретно протупили з виїздом, внаслідок чого ми потрапили на схили близько полудня. Завадили, звичайно, і численні корки у Микуличині в районі пансіонату "Зорі Карпат" (де влітку обвалився міст) та у самій Поляниці, де утворилася справжня колійка із транспортних засобів довжиною у кілька кілометрів. Однак сьогодні про негатив щось не хочеться згадувати, оскільки погода просто затьмарила увесь поганий настрій!
Після цієї поїздки я відкрила для себе одну річ: я зрозуміла, що мені не подобається карвінг. Оце катання на кантах, звичайно, прікольна штука, однак, як на мене, у класичному вузькому веденні лиж дістаєш більше задоволення. У нас 90% гірськолижних курортів мають таку підготовку, що на їхніх трасах, по-перше, карвити дуже важко, а по-друге, абсолютно непотрібно. Правда, це не означає, що я не буду далі освоювати цю техніку, однак для себе після 5-ти років активного катання нашими Українськими Карпатами я зробила висновок - вона мене мало пре. Тому, мабуть, я таки залишуся вірною «класиці», вузькому веденні лиж, коротким дугам. Тим паче, я планую переходити на лижі-універсали, а там карвінг ні до чого. Або рейсові слаломки (як зараз мої Фішери), або універсали (можна з уклоном на фрірайд). А оці всі понти нехай ганяють ті, хто окрім Буковеля в Україні ніде не катаються, бо бач, на їхню думку у нас ніде кататися.
Кому цікаво, є кілька пейзажних фотографій: http://jolie.gallery.ru/watch?ph=hVV-4EJE (нові фото - починаючи з цієї вказаної світлини).
Ну що ж, справжня зима таки настала - країна "Буковель" запрошує вас!