Жалість - це деструктивна і небезпечна емоція. Коли людина проявляє жалість до іншої - програють обоє. Наприклад: мама жаліє дитину, огороджує її від реального світу. Що це дасть дитині? Нездатність до самостійного життя. А мамі? Образу. "Я ж так старалася, а він/вона...". Інший приклад: вовк вполював зайця. Всі дружно жаліємо зайця, бідного і
(
Read more... )
Comments 11
всі почуття потрібні, якщо знати як ними скористатись :)
Reply
Самоствердження за рахунок інших не є гуд для твоєї карми :)
Цигани маніпулюють людьми за рахунок жалості. Вони не жаліють самі, а викликають жалість в тобі. Тому відчувати жалість не є гуд для тебе :) Хочеш допомогти - допомагай, але не жалій.
Reply
Reply
Reply
(Про жінок - це інша історія. Ми просто уникаємо навантаження на мозок)
А загалом кажучи, правильно: жалість - це погана мотивація.
Reply
Це спроба узагальнити свої спостереження і думки. Тому так сумбурно. Я не редагував.
Доречі, про уникати навантаження на мозок :))) Прикольна фраза вийшла :)) Звичайно, потрібно розглядати у контексті, але загалом, уникнення не найкращий вихід, бо навантаження буде мати тенденцію зростати :)
Reply
Reply
Reply
Звичайно жалість в різних ситуаціях має різній характер, у ситуаціях з попрошайками чи вовком і зайцем вона має деструктивний характер. Знайшла тут ще одну статтю на цю тему:
http://www.mariamm.ru/doc_569.htm
http://letter.com.ua/aphorism/zhalost1.php
Reply
Згоден. Коли хворий, то дуже приємно, коли до тебе прийдуть, принесуть щось прикольне, розвеселять :)))))
Але якщо "який же ти бідний і нещасний, ойойойойой....!!!", а ти ще і маєш зобразити вдячність... Так і думаєш - краще бути одному, ніж аби з ким...
Reply
Leave a comment