Вчора до "матери городов русских" приїхав видатний режисер М. Міхалков. Шкода, що не було часу потрапити на зустріч.
Це неперевершений полеміст, інтелектуал з яким цікаво подискутувати, чи, принаймні, послухати. Оскільки він вживає дуже багато літературних прийомів - алегорій, метафор, алітерацій... - йому не має сенсу ставити конкретні та точні запитання. От щоб я запитав: "Пане Микито, ви дуже правильно говорите про потребу єднання, великої країни, імперії. Оскільки "мать городов русских" знаходиться в Україні, то синам треба повертатися до батьків (як блудний син із біблійної приповісті), а не навпаки. І Церква ваша від нашої пішла, і першоапостольське християнство в Україні, тут могили найвидатніших київських князів. Чому Москва всупереч історії не хоче повертатися до своїх витоків?"
Ось що його запитали, а він відповів: - Какими вы видите отношения России и Украины через 10-15 лет?
- Думаю, одна страна будет. А как будет называться - не имеет значения. Только не поймите меня неправильно, что у меня имперские замашки. Мы можем по-разному называться с точки зрения государственности. Но мы одной крови, одной любви и нежности, одного упрямства. Границы не могут нарушить мое отношение к тем людям, с которыми я здесь дружу. Пусть это будет не одно государство в будущем, но одна страна.