5 причин голосувати за "Свободу"
За останній рік я доволі багато писав критичних зауважень на адресу політичної сили, прихильником якої себе вважав. Вони стосувалися як поведінки окремих лідерів, так і певних кроків партії, що важко піддаються логіці
Чорне прокляття «Свободи»
Епікфейли і політичний тролінг "Свободи"
«Свобода» впроваджує світогляд «русского міра». Аналіз меседжів українських і російських крайньо-правих.
"Свободівці" знову брешуть і крадуть чужі заслуги
Свято Покрова перетворюється на свято «Свободи»
«Свобода» гидує адекватними прихильниками
Але якщо підійти до питання голосування і визначення для себе певних критеріїв якості/паршивості партії, то прийшов до висновку, що проголосував би саме за "Свободу".
1. Ідеологічна партія, яка не сповідує українофобських ідей. Крім комуністів, "Свобода" - єдина сила, яка має чітку ідеологію, до якої намагається дотримуватися. Комусь ця ідеологія здається шовіністичною і ксенофобською (питання дискусійне). Якщо навіть і так, то краще щирі ксенофоби, ніж мутні ліберали-демократи. Від перших знаєш чого чекати, а другі у будь-яку мить готові перефарбуватися заради кон'юнктури.
2. Прозорий список - найголовніше досягнення і перевага цієї партії. Тут все зрозуміло: до прохідної частини списку потрапили переважно партійні функціонери, які своєю працею довели користь партії і мають високий внутрішній рейтинг. Цим не може похвалитися жодна інша партія. До 80% прохідної частини більшості політсил складають особи, які або купили місце, або домовилися з керівництвом кулуарним шляхом. Прозорість і зрозумілість формування списку представників партії у парламенті - сьогодні найголовніша позитивна риса, чеснота, яку вимагають всі свідомі і розумні громадяни. І це - гарантія запобігання тушкізму.
3. Ніколи не були в парламенті. Отже, за "Свободою" немає жодного негативу, що пов'язано з прийняттям скандальних законопроектів, зговором з владою, перебіганням членів фракції до опонентів тощо. Кожна партія має право на шас бути хоч раз присутньою у Верховній раді. інакше наша політика перетвориться на закритий політклуб. "Оновлення крові" за рахунок "Свободи" - не найгірший варіант.
4. Найбільш боєздатна і дієва партія в Україні. Зі 100% впевненістю можу заявити: жодна політична партія в Україні не здатна вивести на вулиці Києва 2 тисячі своїх прихильників без застосування адмінресурсу, оплати прапороносців. Особливо дієвість "Свободи" проявилася у липні 2012 року під "Українським домом". Комусь це може не подобатися, але за рахунок мобілізації "свободівських" прихильників вдалося забезпечити належну чисельність і охорону протесту. Саме під час сутичок на першій лінії бою були "свободівці", а не представники "Фронту змін" або партії "УДАР".
5. Відсутність фінансування крупного капіталу. Про "Свободу" ходять лише чутки/плітки про фінансування "регіоналів", Коломойського тощо. Але достатньо відкритої інформації, щоб порівняти фінансові можливості "Свободи" з іншими партіями. У списках немає жодного мільярдера і не було. Лідери партії мають цілком "пуританський" спосіб життя (як для української політики). Відсутність серед основних донорів крупного капіталу дозволяє припустити, що партія фінансується за рахунок більш широких верств - середнього бізнесу, наприклад.