Священики, хочете бути успішними - вчіться
Зараз я читаю автобіографію Кондолізи Райс "Незвичайні звичайні люди". Зокрема, опис про її батьків, дідів. Вона дуже цікаво описує розвиток негритянської громади на півдні США. А саме описує роль церкви у демаргіналізації чорних та про влив освіти на успіх церков.
"Однак через рік у дідуся Райса закінчилася бавовна і він не мав змоги далі платити за навчання. Йому сказали, що йому доведеться піти. Швиденько подумавши, дідусь вказав на декого зі своїх товаришів-студентів. "А як ті хлопці ходять до університету?", - запитав він. Йому відповіли, що вони отримали грант на навчання і що він теж міг би отримати його, якби хотів стати пастором пресвітаріанської церкви. Не змигнувши оком, дідусь Райс відповів: "Що ж, саме про це я й думав". Як уже було кілька разів в історії моєї родини, пресвітаріанці дали освіту цьому молодому чорному юнакові.
... Дідусеві церкви мали успіх, бо він був натхненним промовцем. Його проповіді були інтелектуальні і спиралися на біблійне вчення. Він давав зрозуміти, що вивчав теологію в семінарії, і був цілковито відданим Богові пастором. У його проповідях не було гучних та крикливих емоцій поширених у місті баптистів, що не мали офіційної освіти. Певно, дідусь читав проповіді без жодних нотаток.
... Школи Райсів мали ще більший успіх, ніж церкви. Дідусь був переконаний, що його школи могли краще навчати чорних дітей, ніж жалюгідні безкоштовні державні школи тієї доби, і брав гроші з усіх можливих джерел: пожертви церковних парафіян, кілька центів від батьків учнів, п'ятдесят доларів від заможних білих "з усього міста".
... Через своє прагнення розвивати систему євангелістської освіти в Луїзіані Джон Райс часто мав конфлікти з католицькою владою, що розцінювала його діяльність як конкуренцію зі своїми освітніми зусиллями".