Бути українцем в Америці

Aug 25, 2011 16:33

Американська журналістка українського походження Мирослава Гонгандзе опублікувала в себе на Фейсбуці світлину жінки-українки, яка на День незалежності вдягнула вишиванку і ходила містом (у тому числі метром).

У Вашингтоні ось так люди в метро ходять. Щойно жінку зустріла. Горда украінка



Звісно, це дуже круто, що українці пам'ятають про своє коріння в Америці. Але є велика різниця "бути українцем в США", "бути українцем в Україні" і особливо "бути українецм в Росії".

В США мати відмінність (національну, релігійну, етнічну, мовну) - це добре. Це не просто тобі не заважає, а навпаки додає бонусів. Особливо, якщо ти плануєш кар'єру в дипломатії, бізнесі або гуманітарній сфері. Знання специфіки, мови, менталітету дозволяє зробити непогану кар'єру в Америці. Скажімо, на початку 90-х рр. багато українців із західної діаспори працювали на історичній батьківщині в якості керівників американських компаній, представництв державних організацій, фондів.

Ходити у вишиванці в Росії - це вірогідність отримати по голові. Знаю по собі. Вишиванка, футболки із національними героями викликали насміхання і принизливі звернення: "О теперь по одеянию Малухи мы будем изучать культуру малоросов". Отаке...

От якщо б п. Мирослава виклала фотки українців Росії у вишиванках - інша справа. Був би привід для гордості.

Россия, "славянское единство", спостереження, діаспора, українофобія, українці

Previous post Next post
Up