Сенс життя і горіх

Sep 15, 2013 15:42


В кого є проблеми з визначенням сенсу життя чи всесвітнім сумом через несправедливість світу, переїдьте в приватний будинок, де є доросле дерево - горіх. Це безкоштовна порада, яка Вам допоможе.

Переїжджати потрібно на початку осені - в найбільш сумний та депресивний час для більшої частини людства, якщо рахувати школярів та студентів.

На початку осені, зріле дерево горіх почне давати плоди - теж горіхи. Причому, давати плоди досить настирливо - покривати ними всю територію під собою. І Вам потрібно, відволікаючись від своїх дурних думок - йти та їх збирати. Адже негарно, коли горіхи валяються на землі. Та й ходити незручно. А їх досить багато. І вони не найбільші в світі плоди. Тому понахилятися та поприсідати доведеться немало. Але ось - ура! - через годинку роботи, всі горіхи зібрані та Ви назбирали з півмішечка даних плодів. Ви задоволені собою, як міцним господарем, і йдете на кухню випити склянку гарячого чаю. А також - фотографуєте свій урожай, викладаєте в соціальну мережу та пишете, що так, це Ваш урожай, і Ви самі його зібрали, тихенько цим пишаючись. Але на вечір хандра Вас знову розбирає і несправедливість життя знову згадується. Не переживайте, це лише перший день...

Ви прокидаєтесь наступного ранку, виглядаєте за віконечко і.... не вірите своїм очам! Всі горіхи повернулися на свої місця на землі під батьком-горіхом. Ви протираєте очі і біжите до свого мішечка. І - от чудо - і мішечок теж наповнений. І розумієте, що підступне дерево накидало Вам таку ж порцію горіхів за всього одну ніч. Робити нічого - Ви шукаєте навколо ємкості для горіхів та повторюєте вчорашній екзерсис. Легенька крепатура вже десь відчувається.... День проходить схоже на попередній, і Ви самі постите коментар до свого вчорашнього поста про горіховий урожай, що на фото є лише половина урожаю, а друга половина була щойно зібрана Вашими працьовитими руками. І, з задоволенням публікуєте пруфлінк. 10 захоплених лайків від друзів Вам забезпечено та настрій піднято. Ви - молодець! Вечірній сум трішки менше за часом, бо фізична робота на свіжому повітрі змушує Вас швидше заснути.

Наступний ранок! Ви дивитесь у віконечко із зацікавленим виглядом. А там - День Сурка. Горіхи гріються на сонечку, весело падають та чекають бути зібраними у Ваш третій мішечок. І вчорашня половина перетворюється в третину. На руках де-не-де, від незвичної роботи з'являються натертості та подряпини. Кількість коментарів до посту на фейсбук збільшується, але це Вас менше радує. Ви думаєте, де взяти ще мішків та підозріло дивитесь на дерево, намагаючись визначити, скільки ще днів сюрпризів воно зможе Вам забезпечити.

А ще, до Вас зайшов у гості Ваш сусід та сказав, що на дворі сиро, і горіхи обов'язково треба сушити. Ну, що поробиш - ви їх вже зібрали та до них таким чином прив'язалися. Сушити, так сушити. Для цього треба знайти сухе місце, великий шмат тканини. Та сушити їх. Партіями. Тому що, який би великий шмат горіхів ви не знайдете, горіхів все одно буде значно більше.

І от, Ви займаєтесь сушкою. І продовжуєте їх збирати. Надворі падає дощик, але це не впливає на процес. Ввечері, замість думок про сенс життя, Ви думаєте, що завтра треба купити ще тканини для просушки, два мішки та не забути прибрати горіхи, що просохли (куди?) та насипати нових. І купити крем для рук, бо трішки сверблять. Зацікавлено читаєте у Вікіпедії, що доросле дерево дає до 2-2,5 тисяч горіхів і думаєте, що це, здається, немало.

...

День на шостий Ви виглядаєте з віконця і розумієте, що Ви зробили це! Похнюплене дерево вже не сипле своїх твердих кульок. Yeees! Із задоволенням поглядаєте на один мішок з просушеними горіхами та ще три - з тими, які ще чекають на даний процес. І займаєтесь просушкою.

Далі Ви розумієте, що як би Ви не любили горіхи, стільки Ви не з'їсьте. І думаєте, що краще їх елементарно продати. Починаєте збирати інформацію, і розумію, що у інших людей теж є горіхи і Ваші ніхто не хоче купувати. А можуть купувати тільки чищені плоди....

Ви з тремтячими колінками дивитесь на обсяг "бедствия". Обкладаєтесь молотками, ножами і приступаєте до процесу... Навечір - не можете розігнути спину і спите всю ніч на одному боці і без жодного сну. Ще тиждень процес триває. Ви - щасливі! Все продали і навіть заробили з півтори тисячі гривень. За два тижні роботи. Е-ге-гей!!!

Повертаєтесь додому, щоб подивитись на переможений горіх, і розумієте, що під горіхом лежать декілька десятків його широких, лапатих листочків, які негативно впливають на Ваше відчуття естетики та перемоги над горіхом. Ви берете "листязгрібалку", широку лопату, відро і переносите ці декілька десятків листочків в бік участку і задоволено дивитесь на переможений горіх. Ви ще не сільський житель та не може за першими сигналами передбачити майбутнє. Інакше Ви б вже сьогодні пішли змінювати ледь живу "згрібалку" та замаленьку тачку на кращі екземпляри. Нічого, Ви прокинетесь завтра і вже подумаєте про це. Чому? Тому що осінь на дворі і дерева починають скидати своє листя. В тому числі і горіх. І Ви б навіть подумали, що листя на землі це, можливо, і красива та романтично, але той же сусід через паркан сказав, що якщо їх не збирати, наступного року не буде трави... Що робити - треба збирати. І якщо збір горіхів можна порівняти з бігом на 800 метрів, збір листя розтягується на декілька тижнів. Воно падає, падає і падає. І, не зважаючи на погоду, його потрібно збирати і вивозити. збирати і вивозити. Спите Ви кріпким сном людини, яка працює на свіжому повітрі.

А після того, як вся земля очищена від листя, Ви можете не встигнути помилуватися даним явищем та відпочити, які піде сніг... Який теж потрібно буде відкидати :-)

Ось і все, у Вас уже здоровий душевний стан та окріпше фізичне здоров'я. "В здоровому тілі - здоровий дух!"
Previous post Next post
Up
[]