*про ненатхнення*
you're uninspired now*
на мотив Undecided
коли п"ю каву завеликими порціями, треба б не забувати про валер"янку, інакше система стає нестабільною. а оскільки я занадто часто буваю в старбаксі і не визнаю нічого крім скоромовки "кафе-дель-діа-кон-лече-венті" по 0,5 літра, то кави я п"ю багато. про внутрішній спокій можна забути.
всі ми тікаємо куди завгодно і від чого завгодно. в старбакс, сон, лекцію про моделі поширення інформації, в аргентинські серіали з дитинства, твіттер і новини з України. планую втекти в один красивий собор, в мене з недавніх пір ніжна любов до порожніх лавок.
я майже не говорю, особливо в голос. тому що зранку майже все перестає мати значення. днями мені сказали, це назиається "творчими пошуками". я би назвала це "проживанням". планувати на завтра - завжди щось заважає. тому щойно прокидаюсь, приходить розуміння, що я не знаю, що з собою робити сьогодні. всі мої натхненні можуть влаштувати показову істерику. я би й сама так зробила.
могла б заспокоїтись, коли я повернусь - я повернусь повністю. мені тут не погано, просто забагато немого у цьому місті. а те (ті) що могло(-и) б бути моїм, і я не про права власності, - здається, ще більше невпевнені. наша спільна невпевненість - людей і міста. спільна невпевненість у післязавтра. тим часом аргентинське літо ось-ось закінчиться. і щойно шафл знаходить правильну музику мені стає спокійніше. було б достатньо хоча б однієї впевненості на всіх.
з.і. будьте, пожалуйста, счастливы