Шоу "Самий умний"
Мої умнінькі діти рішили, шо вони краще вміють юзати інет, ніж я, і вирішили зробити з мне дуру. І не вигадали нічого краще, як некрасіво пхнути носа в роботи попередніх студентів (ну да, зря я понадіялась на їх благородство і мозгі), і копіпейстнули собі у прізнаного авторитета його переклад. А авторітет вжив парочку дуже характерних зворотів при перекладі, які дуже кидаються в очі і метод дуже такий ідентіфаєбл. Більше того, переклад авторітет зарахував на три, але такого варіанту ніхто припустити не міг. В общім, пряніка не вийшло. Буде кнут. Тепер от маю дилему - чи змушувати їх писати колоквіуми старим добрим способом на бумажці, без гугла і он-лайн словників (ах як мені не хоца їх каракулі розбирати! Я вже мовчу, що хрін вони поперекладають), чи просто вдвічі більше завдань готувати, щоб, мля, не списували. Бо варіант одразу перенести в інше місце не канає, ібо хтось сердобольний може поділитися з наступною групою і ті заздалегідь почухаються.