Виникнення мови. Витяжка з Е.Кассирера. (Философия символических форм Т. 1. Язык.)
Теорія виникнення мови Дж.Віко
Згідно з теорією філософа Нового часу Джамбатіста Віко, слова не виникали конвенційно, а між словами та їх значеннями існує природній зв*язок. Якщо сучасний етап розвитку мови нам не дозволяє побачити цієї етимології, то причина тільки в тому, що наша мова стала настільки далекою від свого першоджерела, "мови богів і героїв". Він пояснює походження слів від природніх властивостей речей або емоцій, що ними спровоковані. Всі першослова були односкладними коренями, які або передавали який-небуть об*єктивний природній звук, або були звуковим вираженням певного афекту, вигуком болю чи насолоди, радості чи печалі. Віко, як і пізніше Г.Фіхте справжньою прамовою вважали німецьку мову, оскільки німці ніколи (?) не перебували під гнітом іноземних завойовників і зберегли чистоту свого національного характеру та мови з найдавніших часів. Услід за вигуками виникали займенники та частки (спочатку теж односкладні), потім імена і в кінці - як вінець - дієслова. (За Кассирером, с.78)
паралелі з укр., рос., англ, польс., фарсі.
стояти - стоять - stac" - ایستادن (istadan) = sta (ст за Гумбольдтом символізує СТабільність, поСТійність)
мене - меня - me - mnie - مـَن (man, я) = m, n (звуки, що означають спрямування всередину)
тебе - тебя - ... - ciebie - تو، -ت (to, перська енклітика -at (твій)) = p, t, b (вибухові, спрямування назовні)
Так пояснюють схожість перших слів малих дітей у всьому світі - жест "притягнути до себе" + відповідний сонорний звук; "відштовхнути"+вибуховий.