Театральне
Вчора була в театрі на "Грек Зорба". Єдина вистава в гастролях за участю Хостікоєва. Дуже сподобалося!
Життя показане таким...яким собі багато хто уявляє, проте наважитися прожити саме так... мало хто може. Напевно не всім це і потрібно, бо свобода, як така... також не для всіх.
В кількох моментах бриніли сльози ( ну взагалі я дуже сентиментальна))), а на кінець не хотілося, щоб все закінчувалося.
===
Мій тато посадив на дачі яблуні. 2 роки тому приїхав один товариш, молодий і спитав тата для чого йому ті яблуні, якщо він і так не доживе до часу, як вони будуть плодоносити. Тато не те, що образився, проте йому стало образливо від цих слів.
А цього року на кількох вже є яблука!!!
---
З вистави.
Зорба іде і бачить як дуже старий дід обробляє якесь дерево (забула яке...). Герой і питає, що для чого це робиш, якщо не доживеш до плодів? А той у відповідь, що живе так... наче буде жити вічно... А Зорба на те каже: "А я живу, ніби завтра помру!".
У кожного у житті всій вибір.
Життя показане таким...яким собі багато хто уявляє, проте наважитися прожити саме так... мало хто може. Напевно не всім це і потрібно, бо свобода, як така... також не для всіх.
В кількох моментах бриніли сльози ( ну взагалі я дуже сентиментальна))), а на кінець не хотілося, щоб все закінчувалося.
===
Мій тато посадив на дачі яблуні. 2 роки тому приїхав один товариш, молодий і спитав тата для чого йому ті яблуні, якщо він і так не доживе до часу, як вони будуть плодоносити. Тато не те, що образився, проте йому стало образливо від цих слів.
А цього року на кількох вже є яблука!!!
---
З вистави.
Зорба іде і бачить як дуже старий дід обробляє якесь дерево (забула яке...). Герой і питає, що для чого це робиш, якщо не доживеш до плодів? А той у відповідь, що живе так... наче буде жити вічно... А Зорба на те каже: "А я живу, ніби завтра помру!".
У кожного у житті всій вибір.