yjelia
in
ja_mamusia
(no subject)
матусі, як би ви вчинили?
моєму синові задали в садочку вивчити такий віршик:
Де знайти співанку, аби оспівати,
Де ті фарби взяти, аби змалювати?
Хоч би я співала краще за пташатко,
То не виспіваю, як люблю я татка.
ну, ми вже погралися з малим у гру: знайди, де в вірші збився розмір. а що далі робити, як бути? треба сказати, за ці 2 роки всі вірші, які задавали Вадимові вчити, були жахливі, з деякими я змирилася, деякі поправила, але цей - вже занадто. і разом з тим скандалити не хочеться. я якось завжди дуже дивувалася на розповіді: "як я наверещала на виховательку", не уявляю себе в такій ролі. але й вчити таке з дитиною я теж не можу. хочеться якось по-хорошому, без образ...
думаю, може, причепитися до того, що в вірші "співала", а він вроді как хлопчик :) а вони тоді скажуть: "ладно, хай буде "хоч би я співав краще за пташтко", і шо тагда?
якщо я все-таки зважуся, може, комусь якраз недавно траплявся на очі хороший маленький віршик про "як я сильно люблю тата"?
моєму синові задали в садочку вивчити такий віршик:
Де знайти співанку, аби оспівати,
Де ті фарби взяти, аби змалювати?
Хоч би я співала краще за пташатко,
То не виспіваю, як люблю я татка.
ну, ми вже погралися з малим у гру: знайди, де в вірші збився розмір. а що далі робити, як бути? треба сказати, за ці 2 роки всі вірші, які задавали Вадимові вчити, були жахливі, з деякими я змирилася, деякі поправила, але цей - вже занадто. і разом з тим скандалити не хочеться. я якось завжди дуже дивувалася на розповіді: "як я наверещала на виховательку", не уявляю себе в такій ролі. але й вчити таке з дитиною я теж не можу. хочеться якось по-хорошому, без образ...
думаю, може, причепитися до того, що в вірші "співала", а він вроді как хлопчик :) а вони тоді скажуть: "ладно, хай буде "хоч би я співав краще за пташтко", і шо тагда?
якщо я все-таки зважуся, може, комусь якраз недавно траплявся на очі хороший маленький віршик про "як я сильно люблю тата"?