А все-таки повезло з країною!
Колись я її любив.
Потім - ненавидів.
А тепер.. тепер я бачу перед собою велику купу відбірного гімна,
в якому, я знаю, прихована чудесна перлина.

Чим більш жахливе становище - тим ширша перспектива, і я її бачу.
Такого місця більше не знаю. Це достойний виклик.

Я беру лопату і починаю копати.