(no subject)

Jul 09, 2012 18:29

Липень пахне липовим цвітом і маленькими зеленими яблуками, які ночами зриває вітер і б'є об дах будинку. Я на ніч не зачиняю вікно, а вранці прокидаюся від дзижчання комарів. Рахувати укуси на руках і ногах не беруся. Так багато часу проводжу зовсім не так, як потрібно. Та це літо не схоже на всі інші хоча б тим, що я неймовірно щаслива.

Не читаю книжок, а закладка-травинка в одній недочитаній стала зовсім сухою. Часто болить голова, і в мене немає жодних сумнівів, що це через спеку. Закінчується сезон чорниць, а вишень і слив цього року не буде. Печу пироги і не припиняю дивуватись тому величезному натхненню, з яким я це роблю. Яблучні, чорничні, малинові пироги - це ж так гарно до чаю теплими літніми вечорами.

Дивлюсь під ноги і майже ніколи на небо. Клята людська обережність! Я не пам'ятаю, коли востаннє бачила зоряне небо... Лавка біля дому знає так багато історій з дитинства, а я, схоже, обминаю її десятими дорогами, бо маю свій диван.

Мені не бракує справжності, мені не бракує натхнення. Мені бракує живого спілкування з людьми, які люблять читати книжки. Я ж сама вже так довго не писала листів, не пила чаю, не їздила на велосипеді. Зате я засинала сьогодні о четвертій ранку, коли починалась гроза.

літо

Next post
Up