Dec 10, 2013 14:39
У нашому випадку маємо дві дисонуючі між собою тези:
1. Президент Янукович - гарант стабільності й порядку
2. Президент Янукович - порушник Закону і прав людини.
Наявність дисонансу призводить до дій, спрямованих на його зменшення, так само як почуття голоду веде до дій, спрямованих на те, щоб усунути його. Чим більший дисонанс, тим інтенсивнішими будуть дії на усунення одного з елементів, які його породжують.
Зрозуміло, що це зробити такий категоричний вибір не є просто, тому люди добавляють якісь нові тези на підтримку своєї позиції, розмиваючи тим самим цю головну суперечність. Мовою Фестінгера це називається добавляти «нові когнітивні елементи». Наприклад, вони можуть міркувати «Так, Янукович чинить злочини, але хіба опозиція краща?» або ще якісь аргументи, які дозволяють їм не змінювати своєї позиції. Адже при бажанні тих нових когнітивних елементів можна набрати цілий мішок і ще одну жменю.
Проте як не крути, існує таки фундаментальна суперечність: не можна бути одночасно гарантом стабільності і порушником закону. В глибині душі вони це розуміють, ті люди, які сьогодні виходять на Євромайдани в Одесі та Донецьку вже продемонстрували це розуміння. Їх вийшло сотні на майдани своїх міст, але це означає, що подібно мислити почали тисячі Ці люди не за опозицію виходять, а за те, щоб жити, як у Європі, за чіткими правилами - і це обнадіює.
політика