ПРО ДЄНЬ ПОБЄДИ
Коли ж відбувся цей День Побєди? Здається, 90 років тому, я правильно порахував?
Ні, мабуть помилився, бо досить добре пам’ятаю як в часи широкого відзначення 30-річчя цієї перемоги думав, що в 21 столітті вона вже стане далекою історією й усі нарешті заспокояться. Фіг там! Чим далі - тим гучніше! Нині ми, наприклад, сильно образилися, що москалі не вшановують у себе нашу столицю Місто-Герой Київ. Нагадаю, ми з ними воюємо, вони нас убивають і калічать, вони руйнують нашу країну, а ми загнівалися, що Путін не поклав квітів бо наші дєди також воювали! Я навіть не хочу цього коментувати, це приклад якоїсь граничної патологічної неповаги до себе!
До речі, це тільки в моїй сім'ї немає й не було жодного ветерана Великої Вітчизняної війни? Бо в ці травневі дні куди не глянь - скрізь самі ветерани або нащадки ветеранів. Іноді складається враження, що тільки мої і лише мої дєди й не воювали. Ну й слава Богу.
І останнє. Чого це всім світ клином зійшовся саме на святкуванні 9 травня? Залиште вже цю перемогу москалям - вони собі придумали це свято як єдине виправдання існування власної держави.
А ми можемо святкувати, наприклад, 8 вересня - Перемога в битві під Оршею, або 11 жовтня - штурм Москви військами Сагайдачного. Або 2 травня - перемога київського Динамо в КВК 1986. Останнє, щоправда, це вже на любителя, але якби в розкрутку цієї перемоги вкласти хоча б соту частку тих коштів, котрі вклали в пропаганду перемоги СРСР (Росії!!!) у ВВ війні, запевняю - 2-го травня вулицями наших міст і сіл блукали би натовпи з біло-голубими стрічечками, а офіційні делегації покладали б вінки до пам’ятника Лобановському. Дєди забивали!
Ні, мабуть помилився, бо досить добре пам’ятаю як в часи широкого відзначення 30-річчя цієї перемоги думав, що в 21 столітті вона вже стане далекою історією й усі нарешті заспокояться. Фіг там! Чим далі - тим гучніше! Нині ми, наприклад, сильно образилися, що москалі не вшановують у себе нашу столицю Місто-Герой Київ. Нагадаю, ми з ними воюємо, вони нас убивають і калічать, вони руйнують нашу країну, а ми загнівалися, що Путін не поклав квітів бо наші дєди також воювали! Я навіть не хочу цього коментувати, це приклад якоїсь граничної патологічної неповаги до себе!
До речі, це тільки в моїй сім'ї немає й не було жодного ветерана Великої Вітчизняної війни? Бо в ці травневі дні куди не глянь - скрізь самі ветерани або нащадки ветеранів. Іноді складається враження, що тільки мої і лише мої дєди й не воювали. Ну й слава Богу.
І останнє. Чого це всім світ клином зійшовся саме на святкуванні 9 травня? Залиште вже цю перемогу москалям - вони собі придумали це свято як єдине виправдання існування власної держави.
А ми можемо святкувати, наприклад, 8 вересня - Перемога в битві під Оршею, або 11 жовтня - штурм Москви військами Сагайдачного. Або 2 травня - перемога київського Динамо в КВК 1986. Останнє, щоправда, це вже на любителя, але якби в розкрутку цієї перемоги вкласти хоча б соту частку тих коштів, котрі вклали в пропаганду перемоги СРСР (Росії!!!) у ВВ війні, запевняю - 2-го травня вулицями наших міст і сіл блукали би натовпи з біло-голубими стрічечками, а офіційні делегації покладали б вінки до пам’ятника Лобановському. Дєди забивали!