Simply The Best

[irysia]

Якщо проглянути мій жж, то тут можна знайти чимало постів, присвячених цій унікальній дівчині. Я пам'ятаю її зовсім підлітком, але вже тоді було зрозуміло - це зірка. А сьогодні ця зірочка вирішила згаснути. Згаснути на спортивному небосхилі. Впевнена, на інших вона сяятиме не менш яскраво.
Все це звісно про Аню Безсонову. Я вже пояснювала, що люблю спорт саме за боротьбу. Так от, Аня - нереальний боєць. Іноді, здавалося, конструктивніше боротися зі стінками, аніж з суддівським свавіллям. Але вона ніколи не здавалася, а продовжувала боротися. З посмішкою на обличчі. За це її і люблять в світі. На минулорічному чемпіонаті в Японії найбільші овації супроводжували не олімпійську чемпіонку росіянку Євгенію Канаєву, а саме нашу Анюту. Бо Аня це граційність та елегантність художньої гімнастики. Таких гімнасток не було до неї, й поки що не видно за нею.
Але вона вирішила піти. Не тому, що зараз багато більш сильних гімнасток. Аж ніяк. Просто й великі борці втомлюються. А вона і справді така. І тому мені не соромно було плакати сьогодні в палаці спорту, бо особисто я втрачаю частинку себе. Бо її виступи завжди були частиною мого вболівальницького життя.
Дякую Анюто за все. Й успіхів :)