СОЛОДКІ ЛЮДИ
Люблю дивитися на людей, що проходять повз мене, одразу спадає на думку, що ці люди є вже чиїсь, або чиїмись були, а може, скоро чиїмись стануть. Хтось чекає, коли його знайдуть, а хтось сам шукає інших, але всі коли-небудь стають чиїмись і мають когось…Розгадка до загадки у пошуку моїх людей - мої пахнуть, пахнуть так солодко, зоряносяйвено, червономаково, трюфельно, проте з ними ніколи не млосно. Скільки б не вдихала тих запахів, але надихатися не можу, задихнутися також не дають. Мої солодкі люди! Кожен з них пахне по-різному: какао, корицею, ірисками, шоколадом, солодкою ватою, кавою. Ті запахи так дурманять мені голову, що коли я з ними, то світ здається великою цукеркою. Ці люди з запахом світанку, казки, запахом сніжинкової зими і фіалкової весни, запахом найсолодшого солоду! Думки не застигають у ваганні, помилок майже не траплялося, - вони пахнуть для мене, вони мої найсолодші люди!!!